Нарешті прийшло справжнє літо й принесло з собою неможливу спеку і постійне відчуття спраги. Як втамувати спрагу в Рівному і яким чином це найкраще і найвигідніше зробити — поговоримо сьогодні.
Якщо в крані є вода Найперший і найпростіший для усіх спосіб напитися — використати з цією метою звичайну водопровідну воду. Чи загрожуватиме це якимись наслідками для нашого здоров’я я поцікавилася у санітарного лікаря відділу комунальної гігієни міської санстанції Олексія Гудакова. Виявляється, рівнянам неймовірно пощастило, оскільки наше рідне місто забезпечується водою виключно з підземних джерел. Добову потребу міста у 90-110 тисяч метрів кубічних води накачують з 104 свердловин глибиною від 60 до 800 метрів, котрі знаходяться на семи водорозбірних майданчиках у різних районах міста, Горбакові, Новому Дворі, Новомильську та Бабині. Оскільки промисловість у Рівному майже відсутня, основними споживачами води є населення, промислові підприємства споживають лише 6-7% води. Запасів води в підземних джерелах цілком достатньо, щоб напувати ще не одне покоління рівнян. До того ж існує багато нерозроблених джерел, котрі ще чекають свого часу. Загалом за рівнем забезпечення водою та її якістю Рівне входить до першої п’ятірки серед усіх регіонів України. Так що промисловий схід та спекотний південь можуть нам лише позаздрити. За якісними показниками рівенська вода майже відповідає нормам держстандарту. Не вистачає у ній лише фтору і йоду, що пояснюється природними чинниками. В ідеалі таку воду потрібно штучно збагачувати цими елементами, але, як завжди, для цього не вистачає коштів. Тому населенню варто потурбуватися про збагачення свого раціону йодом і фтором самостійно, оскільки недостатня кількість фтору призводить до розвитку карієсу, а йоду — до захворювань щитовидної залози. Скажімо, йодному дефіциту може дещо зарадити йодована сіль, котра продається в Рівному в достатній кількості й за ціною не відрізняється від звичайної. Крім того природна вода містить підвищену кількість заліза, що усувається на трьох станціях знезалізнення. Знезаражується вода за допомогою рідкого хлору і, за словами пана Олексія, кращого способу людство ще не винайшло. Принаймні хлорування води забезпечує безпеку її вживання, а фактів шкідливого впливу на здоров’я трудящих виявлено не було. Після усього сказаного виникає логічне запитання — чому така чудова й якісна вода іноді тече з кранів яскраво-жовта й зовсім не смачна, а при її відстоюванні й кип’ятінні утворюється велика кількість осаду? Виявляється, псується вода, біжучи по старих і іржавих трубах водопровідної системи. Особливо це помітно було після суботньої аварії на горбаківському водозаборі, після якої жовту воду було не те що пити страшно, а навіть дивитися на неї. До речі, дії «Рівнеенерго» з обмеження енергопостачання «Облводоканалу», що призвело до відсутності води у нічний час, здоров’я рівнян не покращують, як боржників, так і тих, хто з місяця в місяць справно платить за усі комунальні послуги. Поки у трубах немає води, вони, вступаючи в реакцію з повітрям, іржавіють і вранці споживачі отримають природно чудову воду, активно збагачену іржею. Та й сам водоканал не проводить планову промивку труб, заміну старих водопровідних систем — окремі рівенські труби виконують свою благородну місію ще з часів побудови водопроводу, з 1911 року. Також у плачевному стані перебуває більшість з 142 колонок, якими до цих пір користується частина рівнян, котрі не забезпечені благом централізованого водопостачання. То чи можна пити воду з-під крану? За словами Олексія Гудакова, шкоди від цього не буде, але все ж краще скористатися порадою спеціалістів і підготувати воду до вживання. Спочатку воду потрібно набрати у посудину й залишити відстоятися. Потім відстояну воду необхідно закип’ятити і швидко(!) охолодити. Отримана таким чином вода набуває властивостей води гірських джерел, але лише на чотири години, впродовж яких і потрібно її вжити.
Фільтри Проте багато рівнян все ж не ризикують пити водопровідну воду. Тому на ринку товарів і послуг Рівного з’явилося близько семи фірм, котрі пропонують пристрої з очищення води — фільтри та системи очищення. Про їх особливості розповів власник одного з найперших у місті подібних підприємств «Центр чистої води» Євген Охріменко. У Рівному широко представлена продукція німецького, російського, американського виробництва та вітчизняних виробників — науково-виробничих підприємств «Віта-Життя» (Київ), «Акватон» (Чернівці), концерну «Природа» (Київ). Побутові фільтри та системи очищення води бувають дуже різні. За місцем у системі водопостачання фільтри поділяються на три види: накранні фільтри насаджуються безпосередньо на водопровідний кран і мають невеликий розмір. Фільтр настольного типу ставиться поряд з краном, до якого під’єднується з допомогою спеціального перехідника. Третя група — фільтри, що ховаються під мийку, мають окремий кран для подачі питної води. Всі три види фільтрів обладнані перемикачами, котрі дозволяють як очищувати воду, так і користуватися неочищеною, котра подається з водомережі. За місцем, де відбувається очищення, фільтри поділяються на ті, що підключаються безпосередньо до мережі водопостачання, й так званого глечикового типу — вода набирається у резервуар, проходить через фільтр і збирається в іншому резервуарі для очищеної води. І нарешті за способом, котрим здійснюється очищення води, фільтри та системи очищення можна поділити на ті, що очищують воду методом адсорбції та методом зворотного осмосу. Перший метод характеризується тим, що у фільтрі присутній реагент (активоване вугілля чи полімерні матеріали), котрий здійснює або хімічне очищення, вбираючи в себе зайві для питної води речовини — органічні речовини, хлор, слиз, або здійснює іонний обмін — видаляє з води шкідливі іони, заміщуючи їх на корисні. Фільтри зворотного осмосу мають спеціальну мембрану, котра пропускає лише молекули води, затримуючи всі інші. Це забезпечує дуже високий рівень очищення води, але призводить до її демінералізації. Тому цей метод очищення варто використовувати там, де вода не є дуже якісною. А також його рекомендується поєднувати з включенням у раціон біологічно активних добавок або з одночасною мінералізацією води — насиченням її потрібними для організму мінералами. Для того, щоб очищення води було якісним, з часом фільтруючий елемент потрібно змінювати. Мембрана фільтрів зворотного осмосу в середньому служить 1,5-2 роки і коштує 330 гривень. Для систем адсорбційного очищення строк експлуатації картриджа вираховується, виходячи з максимальної кількості води, котру можливо очистити з його допомогою. Називається цей параметр ресурсом літрів і в середньому складає від 150 літрів для фільтрів глечикового типу до 40 тисяч літрів для деяких фільтрів «під мийку». Ціна картриджів також різна й залежить від того, для якого типу фільтру він призначений і скільки ступенів очищення здійснює. Поділивши ціну картриджу на його ресурс отримуємо собівартість одного літра води, тому при купівлі картриджа варто одразу порівнювати його ціну й ресурс. Ціна фільтрів залежить від його виду та виробника — продукція вітчизняних та російських підприємств іноді на порядок дешевша від, скажімо, американської. Тож найдоступнішими є накранні фільтри — коштують від 22 гривень українського виробництва до 115 грн. — американського. Ресурс складає від 500 до тисячі літрів. Ціна картриджа — 15-23 грн., собівартість 1 літра очищеної води становить від 0,005 до 0,057 гривні залежно від його ресурсу та країни виробника. Оскільки ціна накранних фільтрів невисока, їхніми основними покупцями є пенсіонери. Фільтри глечикового типу коштують від 65 грн. до 150 грн. і мають чотири види картриджів — для простого очищення, для очищення води з підвищеною жорсткістю, для фторування та йодування води, що особливо актуально для нашого регіону. Залежно від призначення коштують картриджі від 22 грн. до 40 грн. Їх ресурс становить від 150 до 500 літрів, собівартість літра води від 0,07-0,15 гривні залежно від виду та ресурсу картриджа. Ціна фільтрів настольного типу коливається від 70 до 350 гривень, картриджів — від 20 до 110 гривень, ресурс — від 500 до 25 тисяч літрів, собівартість літра очищеної води — від 0,004 до 0,2 гривні. Фільтри «під мийку» з окремим краном можна придбати за ціною від 190 до 490 гривень, фільтруючий елемент — від 60 до 70 гривень, їхній ресурс становить 1-40 тисяч літрів, залежно від цього собівартість літра очищеної води складає 0,02-0,07 гривні. Система очищення методом зворотного осмосу коштує від 1900 до 5200 гривень в залежності від кількості ступенів очищення, наявності додаткових обробок води, країни виробника. Її річне обслуговування обійдеться у суму, еквівалентну 100 у. о. Очищення води відбувається достатньо повільно — 200 літрів за добу, тому система обладнується резервуаром, куди збирається відфільтрована вода. Собівартість одного літра становить близько 0,06 гривні. Фільтри «під мийку» та системи зворотного осмосу можна доповнити ультрафіолетовою лампою, котра вбиває бактерії — 522 гривні, строк експлуатації — 8 тисяч годин, мінералізатором — 83 гривні, ресурс — 3600 літрів, вугільним пост-фільтром, котрий поліпшує смак води — 47 гривень, ресурс — 6000 літрів. Повна система зворотного осмосу з шестиступеневою системою очищення плюс усі післяочисні «прибамбаси» коштує 2420 гривень. Монтаж фільтра здійснюється або самостійно, або фірмою-продавцем, яка бере за цю послугу від 15 гривень до 15% від вартості установки для очищення води з артезіанської свердловини, що актуально для власників приватних будинків. Перед тим, як порадити клієнту ту чи іншу систему очищення, йому пропонують заповнити спеціальний опитувальний лист чи, якщо мова йде про великі й дорогі проекти, спеціально проводяться аналізи води.
Вода на замовлення Ще один спосіб отримати питну воду — замовити її доставку за телефоном. Диспетчер «Українських джерел» Оксана Рафаловська повідомила, що фірма пропонує слабомінералізовану столову воду «Кришталь Лева», яку добувають із підземного озера Юрського періоду, розміщеного на глибині 290 метрів з джерела Угринів-2 Львівської області. Вода проходить очищення за системою зворотного осмосу. Доставляється вода у межах міста безкоштовно у двадцятилітрових ємностях. Однак спочатку необхідно придбати спеціальну каністру з краником — 48 гривень, яка після того, як спорожніє, обмінюється на повну. Коштує 20 літрів води 14,50 грн. готівкою і 15,50 грн. за перерахунком. Також у офісах часто використовують кулери — пристрої, котрі можуть як охолоджувати воду, так і нагрівати її. Можна взяти кулер в оренду — 86 гривень на місяць чи купити за ціною від 200 до 1000 гривень. Оксана Потапова, диспетчер фірми «Олександрійські джерела» повідомила, що їх вода добувається із свердловини глибиною понад 100 метрів у районі села Олександрія Рівенської області, проходить систему очищення і збагачується іонами срібла. Доставляється безкоштовно в ємностях 20 літрів за 15 гривень та у дволітрових пляшках, які віднедавна можна також придбати у магазинах — від 1,20 грн. Кулери можна придбати за ціною 100-200 у. о., залежно від їх конфігурації та функції. Користуються послугами цих фірм як офіси установ та організацій, так і приватні особи. Трапляються замовлення і з навколишніх сіл.
Вода на вулиці Та, мабуть, найбільше потерпаємо ми від спраги, ходячи розпеченими вулицями міста. Знаючи про це, підприємці розставили лотки не лише з морозивом, але й з водою, яку можна придбати не лише в пляшках і пляшечках, а й на розлив — в середньому за 40 копійок за склянку. У різних районах міста стоять бочки з квасом, літр якого коштує гривню, склянка — 20 копійок, у одноразовому стаканчику — 25 копійок. Продавець пляшкової води на центральному ринку пані Наталія розповіла, що найкраще продається «Острозька» та «Трускавецька» вода, бо вони найдешевші — 1,30 грн. та 1,40 грн. за півторалітрову пляшку відповідно. «Моршинська» — 2 гривні, «Свалява» — 2,10 грн., «Поляна Купель» — 2,10 грн. продаються гірше, як і солодка вода — 1,20 грн. за пляшку. Заможніші громадяни на ціну не зважають, а більше звертають увагу на смакові чи лікувальні властивості води. Любителям пляшкової води варто знати, що вона поділяється на столову, яку можуть вживати всі без жодних обмежень, мінеральну — лише за призначенням лікаря й газовану — можна пити лише тим, у кого немає проблем з кишково-шлунковим трактом. Не варто пити газовану воду людям з підвищеною кислотністю, оскільки вона підвищить кислотність ще більше. З огляду на вищесказане, кожний може підрахувати затрати на отримання літра питної води тим чи іншим способом і зробити свої висновки. Головне, щоб у будь-якому випадку придбана вами вода виконувала свою основну місію — дарувала життя й здоров’я.
