Ущільнення в молочній залозі може бути спричинене як доброякісними утвореннями (наприклад, кістою чи фіброаденомою), так і злоякісними процесами, тому завжди потребує професійної діагностики. Щоб з’ясувати характер змін, лікар підбирає метод обстеження з урахуванням симптомів, віку пацієнтки та факторів ризику. У випадках, коли стандартних УЗД чи мамографії недостатньо для встановлення діагнозу, може призначатись МРТ, яка забезпечує високу деталізацію зображення.
Симптоми, за яких призначають обстеження молочних залоз
Будь-яке ущільнення в грудях, виявлене самостійно або під час профілактичного огляду, вимагає професійного обстеження, навіть за відсутності болю. Додаткові показання до діагностики молочних залоз можуть включати:
- виділення із сосків, не пов’язані з вагітністю й лактацією;
- почервоніння, набряк або втягнення шкіри над молочною залозою;
- біль у грудях, не пов’язаний з менструальним циклом;
- зміну форми або розміру молочної залози;
- втягнення соска;
- збільшення лімфатичних вузлів у пахвовій ділянці.
Вагомою підставою для періодичного обстеження є спадкова схильність до онкологічних захворювань. Жінкам, у родині яких є випадки раку молочних залоз, навіть за відсутності скарг рекомендується проходити скринінг за індивідуальним графіком, складеним мамологом.
Чим МРТ відрізняється від мамографії та УЗД грудей
Мамографія — це рентгенологічне дослідження, яке є основним методом скринінгу раку молочної залози для жінок після 40 років. На мамограмі добре видно мікрокальцинати, проте у віці до 40 років інформативність обстеження може знижуватися, оскільки щільна залозиста тканина здатна маскувати деякі зміни.
УЗД молочних залоз базується на використанні ультразвукових хвиль, тому не створює променевого навантаження на організм. Метод дає змогу оцінювати щільну тканину молочних залоз і визначати, чи має виявлене утворення рідинну або солідну (тверду) структуру. Водночас деякі види мікрокальцинатів можуть бути менш помітними на УЗД.
МРТ молочних залоз дає детальні тривимірні зображення м’яких тканин за допомогою магнітного поля й радіохвиль. При новоутвореннях обстеження зазвичай проводять зі внутрішньовенним контрастуванням, яке допомагає оцінити особливості кровопостачання тканин. За характером накопичення контрасту лікар може запідозрити злоякісний процес. МРТ застосовують як додатковий метод, коли результатів мамографії та УЗД недостатньо для оцінки виявлених змін.
Кому рекомендують МРТ при підвищеному онкоризику
До групи підвищеного ризику раку молочних залоз входять жінки з генетичними мутаціями, обтяженим сімейним анамнезом або раніше перенесеними онкологічними захворюваннями. Показання до застосування МРТ як додаткового методу діагностики раку молочної залози:
- підтверджені мутації генів BRCA1/BRCA2;
- суперечливі або сумнівні результати УЗД молочних залоз;
- висока щільність залозистої тканини, через яку знижується точність мамографії;
- наявність силіконових грудних імплантів;
- контроль стану після лікування раку молочної залози або перед плануванням операції.
За підозри на багатовогнищеве ураження МРТ дає можливість побачити наявність кількох патологічних осередків у молочній залозі. Метод дозволяє детально візуалізувати увесь об’єм м’яких тканин, забезпечуючи оцінку поширеності процесу перед вибором тактики лікування.
Обстеження молочних залоз в «ОН Клінік Дніпро»
У медичному центрі «ОН Клінік Дніпро» можна пройти магнітно-резонансну томографію за направленням мамолога або без нього. Етапи МРТ-діагностики молочних залоз:
- Перед обстеженням пацієнтка знімає металеві предмети та лягає на стіл томографа на живіт. Груди розміщують у спеціальному заглибленні столу.
- За потреби медичний працівник вводить у вену контрастну речовину.
- Стіл переміщується всередину томографа, після чого апарат робить серію пошарових знімків. Під час сканування важливо зберігати нерухомість, щоб не знизити якість зображень.
- Після обстеження лікар-рентгенолог аналізує отримані знімки і готує висновок, який видають пацієнтці.
МРТ молочних залоз триває близько 15–30 хвилин. Результати МРТ варто обговорити з мамологом. Лікар зіставить дані дослідження зі скаргами, результатами попередніх обстежень та анамнезом і визначить подальшу тактику.
