Марічка Мельник, представник Агенції публічних комунікацій “Перфектні рішення”, модератор прес-конференції:
— У кризовому для держави 2008 році Сергій Качановський взяв у банку кредит на 4 мільйони доларів. Надав для цього погодження від 12 поручителів і обіцяв у випадку несплати боргу віддати банку будинок колишньої дружини та торговий центр, який належав його власній компанії “Ванлайн”. Протягом року сплачував відсотки за позикою, але згодом почав від сплати ухилятися. У 2010 році банк звернувся до суду. І суд постановив стянути з боржника 4 мільйони доларів і відсотки, які накопичилися. Колишня дружина позичальника, яка живе разом з ним, подає до суду позов з вимогою визнати кредитний договір недійсним. І пояснює це тим, що її чоловік не попередив, що взяв кредит на суму з шістьма нулями, лише попросив її про заставу. Суд ухвалює рішення на її користь. Далі банк подає апеляцію. І суд приймає рішення на його користь. Натомість дружина Качановського звернулася в касаційний суд за оскарженням рішення. Відповідно, суд повернув справу на дорозгляд. Апеляціний суд, врешті, визнав чинною постанову про скасування кредитного договору. І суд зобов’язав Качановського повернути 4 мільйони доларів, а банк — сплатити позичальнику відповідні відсотки за позикою. Зараз фінустанова звернулася до Верховного суду у пошуках справедливості. Але, думаю, говорити про чесний перебіг справ не доводиться. Цікаво, що рішення суду про скасування кредитного договору не виявилося у єдиному державному реєстрі судових рішень. Суддя, який розглядав справу, пояснити причину цього не зміг. А після визнання договору недійсним, депутату вдалося швидко ліквідувати компанію “Ванлайн”, у власності якої був заставлений торговий центр.
Микола Сенько, правознавець, юридичний експерт:
— Чому було прийнято таке рішення суду — можна лише здогадуватися. Чому його не виявилося в реєстрі? Суддя пояснив, що закон почав діяти з 2011 року, а рішення суду було прийнято у 2010 році. Але закон про доступ до судових рішень діє з червня 2006 року. В ньому чітко зазначено, що всі громадяни України повинні мати доступ до судових рішень у державному реєстрі через мережу інтернет. І я неодноразово бачив, що там є рішення 2007, 2009 років. Чому там нема конктретного рішення? Думаю, що просто рішення хотіли зробити непублічним.
Соломія Зінченко, юрист, член Львівського осередку ГО “Молодь проти корупції”:
— “Молодь проти корупції” — це неприбуткова організація, яка діє винятково в інтересах суспільства, а не на замовлення якихось комерційних структур. Ми зацікавилися цією справою, бо до нас в організацію звернувся чоловік, який не міг отримати кредит у банку, оскільки там запідозрили, що він проживає у незареєстрованому шлюбі з жінкою, від якої буде потрібна згода на отримання ним кредиту. Коли почали шукати схожі справи, виявили справу Качановського. Хоча нас не так турбує цей депутат, як отакі сумнівні рішення суду. Ми зацікавлені їх викривати. Та й через отаких багатіїв, які не повертають мільйонні кредити, страждають прості українці, оскільки банки вимушені значно підвищувати відсоткові ставки за кредитами. Нині ми з приводу цієї конкретної справи звернулися в СБУ, прокуратуру, в обласну раду, до керівництва обласної організації партії, у якій перебуває Качановський. Чекаємо на їхні відповіді.
Сергій Качановський:
— Вважаю, що ця справа — це звичайні господарські стоснки між банком і мною. І ні я, ні банк не давали згоди на оприлюднення інформації про це. Я справді взяв кредит у банку і не відмовляюся від боргових зобов’язань. Навіть цього року ми з банком підписали акт звірки, яким узгодили суму, яку маю повертати. Можу цей документ показати. А 30 серпня банк мені частину зобов’язань вже зарахував. Нині у мене фінансові труднощі, тому не можу повернути повністю кредит. Кошти у банку ми взяли під щось. Але не вийшло. Бізнес прогорів. І я вже два роки через суд домагаюся стягнення боргів зі своїх боржників. Банку про ці проблеми все пояснив. І або цього року, або в першій половині наступного весь свій борг погашу. Щодо рішень судів у цій справі, тоя не можу їх коментувати.
Чому це питання так зацікавило Львівську організацію “Молодь проти корупції”? Якщо вони вважають, що мій борг це -корупція, то хай вважають. Але я брав кредит, як фізична особа, а не як посадовець. Ні тоді, ні коли було прийнято рішення суду про визнання кредитного договору недійсним, я ще не був депутатом обласної ради. Став ним тільки в листопаді 2010 року. Тому незрозуміло, чому так “Молодь проти корупції” підкреслює це. Адже якби я не вів депутатську діяльність, не ходив на сесії, засідання депутатської комісії, тоді могли б мене звинувачувати, що я поганий депутат. А так…З чим пов’язано оприлюднення цієї інформації саме зараз — можу лише припускати. Я — не кандидат у народні депутати, тож з виборами це не пов’язано. Але не виключаю, що це спроба вчинити якийсь тиск. Можливо, це пов’язано з діяльністю колекторської фірми. Звідти три місяці тому зверталися до мене, щоб підписав договір про повернення боргу. Але я відмовився це зробити. Сказав, що буду працювати безпосередньо з банком. З того часу львівська організація “Молодь проти корупції” і почала цікавитися цією справою. Але чи має організація якийсь стосунок до колекторської фірми — хтозна.
