І яких тільки законів не напридумували наші парламентарі. Якщо вдатися до ознайомлення з їхніми назвами, можна досхочу насміятися. Скажімо, чого вартий «Закон про спалювання стерні», автором якого є один з наших земляків. Усе життя селяни спалювали стерню і навряд чи сподівалися, що колись про цю прозаїчну справу напишуть аж цілий закон. У середині червня набрав чинності ще один важливий документ, покликаний захищати тишу, який так і називається — «Закон про тишу».
Згідно з ним, вночі забороняється голосно співати і кричати, використовувати різну звукопідсилювальну апаратуру, забороняються салюти, феєрверки, використання піротехнічних засобів. Проте це зовсім не означає, що усі ми з середини червня почали жити в райській тиші. Незважаючи на те, що пункти закону виписані чітко, діє він в основному поки що лише на папері. Причина досить банальна. Проводити шумові виміри з допомогою спеціальних приладів зобов’язана санепідстанція, але працює вона з 9.00 до 18.00, тоді як тишу порушують в основному ввечері і вночі. Є потреба у портативних приладах, але їх випуск в Україні поки що не налагоджено. Тим часом скарг на порушення тиші у великих містах вистачає. Після дев’ятої вечора дехто лише починає трудовий день, з ентузіазмом береться за перфоратор і «тра-та-та» чує сусід за стіною. А той, хто не звик брати поганого в голову, а важкого в руки не проти після кількох чарок трохи погорланити. Ситуація для сусідів не така вже й безвихідна. Для початку можна по-доброму запропонувати «збавити оберти». Якщо не допомогло — зробити попередження. Можна написати скаргу в ЖЕК, і працівники цієї установи зобов’язані взяти від порушника письмове зобов’язання більше не порушувати спокій громадян. Можна ще скласти адміністративний протокол і винний сплатить штраф. Якщо ж і цей захід не допомагає вгамувати порушника, його дії підпадають під Кримінальний кодекс, кваліфікуються як хуліганство і справа передається в суд. Навряд чи кому захочеться, щоб у його біографії була біла пляма. А взагалі-то, якщо взятися за виконання цього Закону, то можна було б належним чином поповнювати місцевий бюджет. Адже, скажімо, у Рівному не минає жодного вихідного, щоб містом не лунала канонада салютів на честь народження якогось «крутелика».
Що робити? Якщо ви вирішили боротися з шумом, то повинні діяти в такій послідовності: по-перше, необхідно звернутися в міську санепідстанцію з проханням виміряти рівень шуму. Як зазначає начальник відділу комунальної гігієни Рівенської міської СЕС Ольга Захарченко, поки що мешканці Рівного у міську СЕС не зверталися зі скаргами на сусідів, але було чимало колективних скарг, в яких мешканці будинку, на першому поверсі якого працює розважальний заклад, скаржилися на порушення їхнього спокою. Працівники санстанції виїжджали на місце зі спеціальним апаратом — шумоміром, робили виміри і надавали висновок. Свої обов’язки неодноразово доводилося виконувати навіть уночі. Послуга ця, за словами пані Ольги, безплатна. Якщо тишу порушує сусід — негайно несіть скаргу в ЖЕК і міліцію й додайте ще документ із санепідстанції. Якщо шумлять у розважальних закладах — подайте скаргу в міліцію (разом із документами із санепідстанції). До речі, за даними центру громадських зв’язків МУ МВС у м. Рівному, за останні два роки на підставі скарг громадян про порушення тиші було складено 60 адмінпротоколів, а з початку цього року їх складено вже 37. Якщо ж усі перераховані вище методи не діють, можете звернутися в суд з цивільним позовом.
Що чекає на порушників тиші? Того, хто насмілився порушити тишу з 22.00 до 8.00, на перший раз можуть оштрафувати на суму від 85 до 255 гривень, а за повторне порушення — аж до двох з половиною тисяч гривень. Окрім штрафів, держава має право відібрати джерело шуму, чи то обладнання для дискротек чи петарди для феєрверку. Закон уточнює, що з 22.00 до 8.00, а у вихідні і свята цілодобово заборонено проводити ремонт. У зазначений час також заборонено забивати сваї на будівельному майданчику, якщо він розташований поруч з житловим будинком, а також свердлити дірки в стінах. Але якщо на виконання цих робіт ви отримали дозвіл сусідів, тоді жодних пролем.
Створіть собі зону спокою Справжнім нашестям сучасності є мобільні телефони. Їх чути всюди: в транспорті, в магазинах, ресторанах, на вулиці й навіть на серйозних зібраннях. Виявляється, кожній людині під силу зробити так, що довкола неї не прозвучить сигнал жодного мобільного телефону. Для цього, за даними деяких інформаційних агентств, потрібно небагато: виклавши 1000 доларів, придбати пристрій Executive Silencer, який глушить робочі частоти мобільних телефонів у радіусі 60 метрів,. Незважаючи на те, що пристрій з’явився на ринку лише в нинішньому році, він вже заборонений у Великобританії. А в США на його використання потрібний урядовий дозвіл, оскільки він приглушує робочі частоти не лише мобільних телефонів, але й поліцейських засобів зв’язку. А ось в Україні про застосування згаданого пристрою поки що нічого не чути. Чому б, скажімо, не встановити його в приміщенні Верховної Ради або ж хоча б у сесійній залі, що змусило б народних обранців значно підвищити продуктивність своєї праці. Ефект, запевняю вас, був би просто вражаючим.
Шелестіння паперу теж може рознервувати Статистика свідчить, що 60 відсотків міського населення живе в умовах акустичного дискомфорту. Згідно з санітарними нормами, як нам розповіла Ольга Захарченко, вдень, тобто з 7 години і до 23 години всередині житла звук повинен бути не більше 40 децибел, вночі — 30. Що ж стосується територій, які безпосередньо прилягають до житлових приміщень, то тут еквівалентні рівні звуку мають бути такими: з 7 до 23 години — 55 децибел, з 23 до 7 години — 45 децибел. Разом із тим, дотримуватися такого рівня непросто. Скажімо, при звичайній розмові двох людей створюється звук 55-60 децибел. Включений на повний звук музичний центр спроможний «дати» 100-130 децибел. Це можна порівняти хіба що з розрядом блискавки і гуркотом ракети, яка піднімається в космос. Практично, це вже звуковий поріг, при якому можна втратити слух.
