Останні півроку на політичній арені Рівненщині — штиль. Після пристрастей навколо крісла голови обласної ради, які вирували на початку року, навіть не виникало натяку на нові яскраві процеси. І вони будуть — не за горами президентська гонка, відгомоном якої є нещодавня поява агітаційних банерів на вулицях Рівного. Першими гуртувати свої сили почала рівненська пропрезидентська команда. Вона уже встигла ухвалити кадрові рішення, котрі впливатимуть на весь хід майбутньої кампанії.
Муляренко просив, а Хомко дозволяв
На початку минулого тижня міська організація Блоку Петра Порошенка у Рівному офіційно заявила про те, що Василь Харковець обраний їхнім керівником. Замість Олексія Муляренка, який водночас головує в ОДА.
Тепер Василь Харковець буде політичну діяльність поєднувати з посадою начальника міського управління освіти і науки. Попри те, що Харковця було офіційно обрано на зборах, ніхто з наближених до «Солідарності», з ким вдалося поговорити без мікрофона, не вірить, що у майбутньому ця людина керуватиме виборчим штабом. Однак факти промовисто натякають, що головний освітянин Рівного відповідатиме за кожен голос, відданий в обласному центрі за Петра Порошенка.
Точно відомо, що перед обранням Василь Харковець мав тривалу бесіду з головою Рівненської ОДА Олексієм Муляренком. Потім запитав у міського голови Володимира Хомка, чи той не проти.
Лише після цього відбулися згадані збори, на яких обрали керівника та політраду міської організації. До її складу увійшли два рівненських депутати з фракції «Солідарність» Андрій Кузьмич і Богдан Гапяк, голова ГО «Солідарна молодь Рівненщини» Максим Волович, начальник Рівненського ШЕУ Віктор Климук і бізнесмени Олексій Почтовий та Микола Ревчук. Троє останніх мають досвід безрезультатних виборів під пропрезидентським стягом.
Звичайно ж, як і під час усіх попередніх виборів, влада й тепер основну ставку робитиме на адміністративний ресурс. Тож можна припустити, що головним завданням Харковця буде зібрати навколо себе людей, які цим ресурсом розпоряджаються. Втім, частина цього ресурсу в нього вже є — директори рівненських шкіл і вчителі, які є надійними виборцями та спостерігачами. До того ж більшість виборчих дільниць розташована саме в освітніх закладах. Окрім цього, слід буде сформувати сильну команду, яка зможе потягатися з людьми Юлії Тимошенко.
Наскільки ця команда слабка — зараз яскраво демонструє склад «Солідарності» в міській раді. БПП там є найбільшою фракцією. Однак лише двоє з дев’яти депутатів, обраних на місцевих виборах у 2015 році, є членами партії. Всі інші (Сергій Васильчук, Людмила Туровська, Олександр Чубай, Анатолій Чугуєвець і Тамара Тимощук) користувалися лише «партійним брендом», як і сам міський голова Володимир Хомко, коли у другому турі змагався з Дмитром Якимцем.
Із педагогів — у політику
Про партійного менеджера Василя Харковця відомо давно. Найуспішнішою його діяльність була в партії «Наша Україна». 2006 року він був заступником голови обласної організації та допомагав привести до влади Віктора Ющенка. За успіх на Рівненщині в боротьбі з Януковичем майбутній голова ОДА Віктор Матчук обіцяв взяти його до себе у заступники з питань освіти. Але ставши головою облдержадміністрації, Матчук свою обіцянку «забув». Кажуть, що Харковця просто «кинули». Аби не було скандалу, вчителя направили керувати Гощанським районом.
Прибрав його з району Василь Берташ, який керував Рівненською ОДА в епоху «регіоналів». Певний час Василь Харковець був без роботи, а згодом йому запропонували очолити міське управління освіти Рівного, яким він і досі керує. Саме після цього призначення Харковець потрапив до орбіти міського голови Рівного Володимира Хомка, під впливом якого перебуває й досі. Цілком зрозуміло, що у просуванні по службі йому допомогло не впровадження новацій в освіті, а вміле суміщення діяльності освітнього керівника з провладною партійною діяльністю.
Василь Харковець був причетний до формування обласного осередку «Солідарності», в який пізніше влилися вихідці з УДАРу екс-голова Рівненської ОДА Віталій Чугунніков та нинішній керівник області Олексій Муляренко. Подейкують, що саме вони й «кинули» його вдруге. Головним завданням рівненського виборчого штабу БПП, яким опікувався Харковець 2015 року, було втримати виборців і не дозволити переманити їхні голоси «Самопомочі». Політична сила міського голови Львова Андрія Садового тоді масово захоплювала симпатії виборців на Західній Україні. За це Харковцю пообіцяли посаду секретаря Рівненської міської ради. Цього не сталося з двох причин. Перша — Василь Харковець не став депутатом міської ради, хоч за нього проголосувало найбільше виборців на Боярці — через нову виборчу систему з внутрішньопартійним рейтингом. Друге — в керівництва області знову змінилися плани. З першого разу в Києві не змогли домовитися, щоб Олексій Муляренко очолив Рівненську ОДА. Тому його на певний час вирішили залишити працювати в місті на посаді секретаря Рівненської міської ради.
Уже після того, як Муляренко обійняв найвищу посаду в області, крісло секретаря віддали депутату від «Солідарності» Сергію Паладійчуку.
Посада важливіша за мрію
Про бажання Олексія Муляренка посісти після наступних виборів посаду міського голови не говорить хіба що ледачий. Він і досі не склав повноважень міського депутата — так виборцю буде легше асоціювати його з Рівним.
Чого лиш вартий його останній грандіозний проект — кількасотмільйонне будівництво спорткомплексу на вулиці Макарова. Коли воно справді почнеться, це виглядатиме більш серйозно за реконструкцію стадіону «Авангард», яку Хомко вже третій рік не може розпочати і яка не зрозуміло, чи буде взагалі.
Маючи плани на обласний центр, Муляренко доручає завідувати усіма справами Харковцю. Запитаєте чому? Усе дуже просто — під час президентських виборів голова Рівненської ОДА буде відповідати в цілому за успіх кампанії Петра Порошенка в усій області. Адже від цього залежить, наскільки довго він ще займатиме кабінет голови обласної адміністрації. А Василю Харковцю у будь-якому разі щиро подякують за роботу.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
