Коли в апеляційному суді області під час судового слідства почали переглядати відеозйомку, чоловік з Дубенського району, який вбив свого сина, побачивши розтерзане тіло малюка, не стримався і заплакав.
…Віталій кохав свою дружину. Коли народився другий син, якого назвали Павлом, чоловік залишився без роботи. Отож дружина передчасно вийшла з декретної відпустки, а Віталій залишився доглядати дітей. Він доглядав за дітьми не гірше вправної няньки і любив своїх синів. Та, як і решта чоловіків у селі, Віталій все частіше заглядав у чарку. У п’яному стані він ставав нестерпним, ображав дружину. А вона, щоб уникнути скандалу, інколи втікала з синами через вікно з оселі. Віталій прокидався вранці і… не міг пригадати, що було звечора. Подружжя зважилось завести третю дитину. Того червневого дня, не зважаючи на вагітність, жінка допізна працювала у полі. З нею був і старший син. А Віталій допомагав сусідам по господарству. Його нагодували та пригостили горілкою. Загалом він випив десь до півлітра. З Віталієм був менший син. Односельчани бачили, як чоловік зайшов з ним у магазин. Сину купив квасу та вафель, а собі — пива, воно й «звалило» його згодом з ніг. Коли повернувся додому, дружини ще не було. — Я розізлився, бо дуже хотів їсти, — шукаючи хоч якесь виправдання, скаже згодом слідчим Віталій. Він спробував вкласти у ліжко сина, та Павло спати не хотів. І батько почав його бити. Схопивши за волосся, вдарив кілька разів головою об підлогу. Вирвав з голови сина пасмо волосся. Вдарив ще й молотком. Його із слідами крові згодом знайдуть на вішалці у сінях. Коли побачив, що Павлик мертвий, схопив на руки та відніс його до своєї матері, яка мешкала поруч. — Я забив сина, — лише спромігся сказати та зник. Жінка побігла за фельдшеркою, сподіваючись, що та зуміє повернути внука до життя, проте було вже пізно. Мама хлопчика повернулась з поля і довідалась про те, що син мертвий. Вона не могла кілька тижнів заходити у кімнату, де було вбито сина, кожна річ там нагадувала про малюка. Увесь час, доки Віталій сидів у слідчому ізоляторі, його ніхто з родичів не провідував. Був сумнів, що в суд прийде й дружина, яка нещодавно народила йому ще одну дитину. Та вона прийшла разом із малюком, щоб показати його чоловіку. І ще й просила суд Віталія суворо не карати. — Я не розумію, як все сталось, я сина не вбивав, а коли він плакав, раз вдарив по сідниці, можливо, падаючи, він головою вдарився об бильце, — спершу спробував виправдатись підсудний. І зненацька із зали почувся голос його мами: — Ти не обманюй суд, кажи все, як є! Адвокат підсудного тим часом побачив у діях свого клієнта… необережність. Експерти сказали, що хлопчикові було задіяно щонайменше 25 ударів. — Віталія засуджено до 10 років позбавлення волі, — повідомила Світлана Бернадська з прокуратури Рівенської області, яка підтримувала державне обвинувачення у суді.
