За поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на розгляд Верховної Ради України минулого тижня вчергове було винесено питання щодо обрання Олександра Тимощука на посаду судді Рівненського міського суду безстроково.
Щоправда, сам Тимощук, повноваження судді якого закінчилися вже кілька років тому, у Верховну Раду не прийшов, приславши телеграму такого змісту: «У зв’язку з гіпертонічним кризом з 21 грудня знаходжусь на стаціонарному лікуванні і не можу з’явитися на пленарне засідання». Цього дня депутати розгляд питання відкладати не стали. Після слів головуючого «Прошу визначатися» на табло висвітилось: «за — 0». Цей показник Володимир Литвин прокоментував лаконічно: «Рішення не прийнято. Вердикт очевидний.» Із повною стенограмою обговорення цього питання можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради. Редакція звернулася за коментарями до депутатів з Рівненщини, які брали участь в обговоренні і також не проголосували за призначення Тимощука на посаду судді. Віктор Матчук (НУНС): — Я взагалі не розумію, як могло дійти до того, що людина, яка рахується суддею, з 2006 року справи не розглядає. Кажуть, виконує якусь технічну роботу, а що ж роблять тоді помічники суддів, секретарі?! Тому якщо називати речі своїми іменами, то цей чоловік просто нічого не робить вже чотири роки, відколи Верховна Рада розглядала питання про його призначення суддею, але не призначила. Але чомусь тоді Тимощука не звільнили. І чомусь в 2007 році знову винесли питання на розгляд ВРУ, а коли знову питання «не пройшло», то знову не звільнили і знову проштовхують. Це унікальний випадок на всю Україну. Унікальний ще й тому, що людина продовжує отримувати не тільки зарплату, відпускні, але й матеріальну допомогу, і сумарно вже отримала майже 600 тисяч гривень. Провівши до того ж понад 300 днів на лікарняних. А ще не з’являється у Верховну Раду на розгляд свого питання, а ховається на лікарняних. Звісно, цю комедію треба було давно припинити. Микола Шершун (Блок Литвина): — Я наголошував вже неодноразово і можу ще раз повторити, що хотів би, щоб Верховну Раду поважали. А тут Верховна Рада не підтримала Тимощука, його вдруге висовують, не підтримала вдруге — приходить третє подання… Людину вже четвертий раз хтось просуває на посаду судді. І це при тому, що з Генеральної прокуратури є відповідь, що кримінальні справи проти цього судді не закрито. Що людина має понад 300 днів лікарняних. У мене немає сумнівів у тому, що не може працювати суддею ця людина. Бо за ці роки втратила свою суддівську кваліфікацію. А тепер ось і результати голосування є. А це вже кінцевий вердикт, як сказав Володимир Литвин, тобто фактична крапка у суддівській діяльності. Павло Сулковський (Партія регіонів): — Свої думки щодо призначення Олександра Тимощука на посаду судді я в парламенті оголошую вже протягом п’яти років. І якби принципово до цього питання підійшли, то вже б давно його забули. Натомість вже в третій раз питання розглядаємо. Хоча ще коли вперше не проголосували за нього, Вища рада юстиції мала звернутися до Президента з поданням про звільнення такого судді. Згодом відповідне подання вже мала робити Вища кваліфікаційна комісія суддів, але й вона халатність проявила. А людина тим часом нічого не робить, але майже 600 тисяч гривень отримала. Втім, тепер це вже остаточне рішення. Бо півроку тому Конституційний Суд дав роз’яснення, якщо голосування відбулося, але депутати не проголосували за призначення людини суддею, то це рішення остаточне й оскарженню не підлягає. Ось тільки не знаю точно, як тепер відбуватиметься сама процедура звільнення Тимощука з посади судді. Чи судова адміністрація виводить суддю за штатний розпис суду? Чи рішення Верховної Ради направляють Президенту й він звільняє? Чи ж Вища кваліфікаційна комісія суддів України це має робити? Але це вже суто технічне питання.
