Три райони замість шістнадцяти залишиться в Рівненській області наступного року, коли в Україні завершиться адміністративно-територіальна реформа. Про «останній дзвінок» для тих, хто ще хоче об’єднатися добровільно, розповів директор Центру регіонального розвитку на Рівненщині Руслан Сивий.
— Уже 31 об’єднана територіальна громада в області має прямі відносини з держбюджетом, у березні будуть вибори ще у чотирьох громадах. Загалом же, відповідно до перспективного плану, на Рівненщині мало би бути 66 громад, — розповідає п.Сивий. — Думаю, цього року заявлять про об’єднання ще зо п’ять громад. Їм потрібно встигнути подати документи до липня, аби на осінь ЦВК призначила вибори. Ті, хто встигне створити ОТГ цього року, ще отримають преференції від держави. Решту об’єднають примусово.
— Є кілька районів, де взагалі не створено жодної ОТГ.
— Це Острозький, Корецький та Здолбунівський райони. Усі тамтешні голови РДА працюють над питанням об’єднання, переконують громади, але місцеві ради проти. Якщо говорити про Острозький район, де мало би бути дві громади, то в Оженині немає сильного керівника, а міський голова Острога чомусь вагається.
— На Рівненщині є сільські ради, які стали «білими плямами». Наприклад, Рідківська та Хотинська у Радивилівському районі, яких відмовилася приєднувати до себе багата Крупецька ОТГ. Що буде з ними?
— Спрацює державницька позиція — і їх примусово приєднають до Крупецької ОТГ. Білих плям точно не залишиться. Не може бути так, що багата сільрада обиратиме: об’єднаюся тільки з тими, хто має АЗС на трасі та підприємства, а ті села, що далі, не приєднаємо, бо бідні. Крупецька ОТГ — багата і реверсна, тобто частину грошей повертає до державного бюджету, хоча могла б їх вкласти у розвиток сусідніх сіл. У Дубровицькому районі інша ситуація: Висоцька ОТГ пропонує Туменській сільраді приєднатися, а та проти.
— Подібна ситуація з Рівним, хіба ні?
— Сільради біля Рівного багаті, вони мають автозаправки, виробництво. Їх ще можна зрозуміти. Втім, Рівне у січні активізувалося. Думаю, буде вирішено питання об’єднання міста з Городищенською, Обарівською та Квасилівською сільрадами. Спірне питання щодо Великої Омеляни, яка планує об’єднатися з Грушвицею, хоча обидві сільради ще можуть або приєднатися до Дядковицької ОТГ, або до Рівного.
— А що у цій ситуації краще, на вашу думку: об’єднання з Рівним чи Дядьковичами?
— Якщо брати ідеальну ситуацію, коли чесні та порядні депутати Рівненської міської ради допомагатимуть селам зі школами, дитсадками, транспортом і ефективно розпоряджатимуться земельними ресурсами, тоді краще об’єднуватися з містом. Але зазвичай більший має більше… Втім, села, які хотіли об’єднатися, це вже зробили. Решту, очевидно, буде об’єднано примусово. Втратив свій шанс Квасилів, який міг стати центром ОТГ, але поки там нічого не робили, Корнин створив власну ОТГ. Тепер у Квасилова є два виходи — або до Рівного, або до Здолбунова. Обарів, окрім Рівного, ще може до Городоцької ОТГ приєднатися.
— Районні ради та РДА після виборів 2020 року збережуться?
— Восени наступного року вибори, як заплановано, будуть в усіх об’єднаних — добровільно та примусово — громадах, а також обиратимуть депутатів до рад об’єднаних районів та облради. В області буде три райони: Дубенський, Сарненський та Рівненський. На місці нинішніх РДА планують створити службу префектів, яка буде меншою за кількість працівників, аніж адміністрація. Це буде президентська вертикаль, яка контролюватиме органи місцевого самоврядування, роблячи аудит їхніх рішень, а заодно допомагатиме їм, надаючи консультації. Щодо ОДА, то її можуть ліквідувати. Наразі обговорюють ідею створення виконавчих комітетів при облрадах, які будуть підзвітні уже депутатам, а не президентові.
— Рівненську область об’єднають з сусідніми?
— Це питання вже не обговорюють. Поділ України на області відповідає європейським нормам.
— Серед 31 ОТГ на Рівненщині найуспішніші, на вашу думку, які?
— Оцінюючи за різними показниками, не лише фінансовими, я б назвав Привільненську ОТГ (Дубенський район), Млинівську, Бугринську (Гощанський), Клеванську (Рівненський), Крупецьку (Радивилівський), Клесівську (Сарненський) громади. Крупецька та Клеванська ОТГ — найбагатші, вони повергають кошти держбюджету. Клесівська може сама себе утримувати. Всі інші, на жаль, дотаційні. Але ситуація зміниться. Наприклад, цього року запрацює на повну Шпанівська громада. Окрім того, такі як Смизька мають усі шанси стати бездотаційними.
— Те, що досі стільки ОТГ в області не можуть себе утримувати, не суперечить ідеї фінансової незалежності громад?
— Багатьом ОТГ ще не вистачило часу, вони тільки стали на ноги, їм треба розібратися з ресурсами, тим паче, що лише у грудні громадам передали землі за межами населених пунктів, якими раніше розпоряджалася ОДА. Тепер ОТГ, маючи землю, можуть залучати інвесторів. Ті, хто не об’єднався, уже відстають від об’єднаних громад, адже ОТГ збільшили надходження у декілька разів за рахунок фінансової децентралізації.
— «Стартову» допомогу новоствореним ОТГ з держбюджету даватимуть і надалі?
— Наступний рік — останній, тож ті, які об’єднаються у 2019?му, ще її отримають. Потім, думаю, будуть інші джерела фінансування, наприклад з ДФРР. Тим паче, що з 2020 року буде здійснено перерозподіл податків і ОТГ значно менше отримуватимуть акцизного податку. Це дуже вплине на фінансову стабільність тих громад, які мають багато автозаправок. Привільненська вже думає, чим перекривати майбутню недостачу — створюють індустріальний парк для залучення інвестора.
Алла САДОВНИК.
