— Для хлопців, які щойно прийшли служити, — розмірковує отець Вадим, — дуже важко звикнути до нових умов життя. Важливо у такий момент, щоб хтось був поруч, правильно зорієнтував юнака. У таких випадках на допомогу приходить церква. Окрім звичайних зустрічей зі священиком, ми намагаємося з військовослужбовцями відвідувати богослужіння. Востаннє були у Городецькому монастирі. Зрештою, отримані тут знання залишаться з хлопцями на все життя.
Бачить позитивні зміни від духовного збагачення військової молоді і заступник командира розвідувального батальйону з гуманітарних питань Олександр Василенко. Каже, що після зустрічей зі священиком новобранці значно легше адаптуються до умов військового життя.
— Перед Великоднем, — пригадує пан Василенко, — чимало військовослужбовців виявили бажання посповідатися і причаститися. А за тиждень до Великодня один із солдатів строкової служби прийняв хрещення. Відвідування таких заходів є добровільним. До цього ми нікого не змушуємо. Однак більшість особового складу відвідує ці проповіді, за винятком тих, хто в наряді чи на службі.
В найближчих планах військового командування — показати солдатам найбільші святині Рівенщини та сусідніх областей. Це, на думку командування, має зробити військову службу більш змістовною, цікавою і корисною не лише в плані фізичного, а й духовного та інтелектуального розвитку.
