Керівниця зразкового театру читця «Едельвейс» міського Палацу культури Валерія Супонькіна-Лагнюк має багато талантів. Вона режисер, постановник і сценарист, ведуча свят і концертів Рівного, пише вірші, танцює. А ще Валерія має власну техніку малювання.
Каже: «Малюю пальцями і трішки пензликом».
Під час карантину Валерія намалювала картину «Маски». На картині - не захисні, а театральні маски. Вони відпочивають, як і сцена. Але найбільше серед картин Валерії Супонькіної-Лагнюк квітів рожевого кольору, ніжних і чарівних, як і їхня авторка.
Керівниця зразкового театру читця «Едельвейс» міського палацу культури Валерія Супонькіна-Лагнюк:
- У мене своя техніка малювання. Малюю пальцями і трішки пензликом. Люблю малювати квіти, бо квіти - невід‘ємна частинка життя артиста і викладача. Люблю всі квіти. Ціную щирість у кожному букетику. Чоловік мене балує приємними квітковими сюрпризами.
Найчастіше можна почути під час карантину фразу: «Мені шкода часу на дурниці». Дійсно, з одного боку «нерозписаного по хвилинах» часу стало більше, але можна цей час присвятити для занять справами до душі. І це прекрасно! Прекрасним у цій фразі є й те, що ми все ще цінуємо дорогоцінний час.
Ми під час карантину танцюємо, читаємо, викладаємо, надихаємо і ... малюємо. Особисто я насолоджуюсь перетворенням «нічого» у «щось». Я люблю, коли пальці «керують уявним простором». Головне в цій справі - не сумніватися, або ж сумніватися у міру.