Щороку в Рівному народжується 70-80 дітей з вродженими вадами розвитку, що становить 5% від загальної кількості новонароджених. 2-3% з них мають тяжкі вади, які часто стають причинами смерті у перший рік життя дитини. Спеціалісти кажуть, що у багатьох випадках народження хворої дитини можна передбачити й запобігти цьому — і в Америці, і в Європі дітей з вродженими вадами народжується в декілька разів менше. Однак вони народжувалися й будуть народжуватися завжди і в усіх країнах. Інше питання, що наше суспільство, неготове прийняти у свій світ «не таких» дітей, прирікає їх на сирітство.
Злий фатум? Серед найбільш розповсюджених чинників вроджених вад розвитку — спадковість, нездоровий спосіб життя, вживання алкоголю майбутніми батьками. А оскільки дві третини вагітностей у жінок є незапланованими, то остання з названих причин, яку можна було б самостійно усунути, усе ще не втрачає актуальності. Нещасна жертва безвідповідальності власних батьків розплачується за їхню помилку усе життя. Близько 70% найбільш розповсюджених вад розвитку — розщеплення губи та піднебіння, деякі вади серця та сечовивідних шляхів, відсутність кінцівок — можна запобігти за умови вживання жінками дітородного віку вітамінів та фолієвої кислоти. Окрім спеціального препарату, який продається в аптеці й недорого коштує, цей елемент міститься у звичних нам продуктах: зелених, оранжевих та червоних фруктах і овочах, соєвих продуктах, квасолі, телячій та курячій печінці. Вживання багатих на фолієву кислоту продуктів важливе й для людей старшого віку, оскільки зменшує ризик онкологічних та серцево-судинних захворювань. Проте якби проблема вроджених вад полягала лише у названих причинах, їх усе-таки можна було б уникнути, насправді проблема набагато складніша. Діагноз новонародженій дитині синдром Дауна стає важким ударом для її часто цілком нормальних і здорових батьків. При тому, що суспільство здорових відторгає таких дітей, їхні батьки, відчуваючи якусь свою провину і нерідко соромлячись вади свого нащадка, замикаються і не довіряють дитину навіть спеціалістам.
Пагінці суспільства Із січня при рівенському дитсадку №56 працює Центр ранньої реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами «Пагінець». Своїм великим досягненням Центр вважає те, що минулого року уперше двоє його вихованців пішли до звичайної, а не спеціалізованої школи. — Майбутнє у вихованні дітей з особливими потребами — за змішаними групами, в яких разом перебувають здорові діти й ті, які через стан здоров’я потребують особливого ставлення до себе, — каже директор Центру Тамара Савчук. — Одна така група, в якій ми виховуємо семеро здорових дітей і семеро — з синдромом Дауна, у нас вже працює. Їм від 10 місяців до року й кількох місяців, оскільки важливо якомога раніше почати інтегрувати хвору дитину в суспільство. Діти, хоча й зовсім маленькі, чудово розуміють одне одного, спілкуються, при цьому у хворих очевидний прогрес — вони одержали стимули для розвитку. Батьки здорових дітей не були готовими до цього експерименту, а тому п. Тамара першою віддала у цю групу двох своїх онуків. Її приклад наслідували вихователі та працівники цього дитячого закладу, а потім й інші батьки. — Своїм великодушним і терплячим ставленням до хворих однолітків здорові маленькі діти вразили навіть нас, — продовжила п. Тамара. — Виховання у них, і насамперед у їхніх батьків, толерантного ставлення до дітей з особливими потребами стане важливим кроком до розвитку взаєморозуміння та взаємодопомоги у нашому суспільстві. Нині наш Центр здатний прийняти усіх дітей, які потребують реабілітації та адаптації, було б на те бажання їхніх батьків.
