Важко навіть пригадати точно ту історичну дату, коли футболісти рівенського «Вереса» востаннє перемагали команду вищої ліги. Було це десь у сезоні 1994-1995 років, в якому приречені рівняни перед тим як посісти останнє місце і вилетіти з «вишки» здобули 8 виграшів.
І ось через 10 років знову радість перемоги над клубом вищої ліги прийшла на нашу вулицю, на наш стадіон. В 1/16 фіналу Кубка України «вересівці» здолали аутсайдера елітного дивізіону ужгородське «Закарпаття» — 2:2 (в основний час) і 5:3 (по пенальті). Радість від успіху у шанувальників «Вереса», яких, виявляється за умови хорошого суперника може зібратися понад три тисячі, була не менша, аніж взимку 1993-го, коли «Верес» під керівництвом Короткова вибив з Кубка київське «Динамо» під керівництвом Сабо. І не треба применшувати цей успіх і говорити, що «Закарпаття» і так аутсайдер, а ще й грало другим складом. По-перше, аутсайдер вищої ліги (а не середняк другої), а по-друге, п’ятеро з футболістів, що вийшли на поле у Рівному, перед цим грали в Сімферополі. «Верес» подарував нам приємні спогади, а ще радість від приїзду команд вищої ліги. Показати своїм глядачам навіть двох суперників з іншого футбольного світу — це вже досягнення, яким можна гордитись. А жереб, до речі, нам знову посміхнувся, подарувавши в 1/8 фіналу запорізький «Металург», який у турнірній таблиці вищої ліги знаходиться прямісінько над «Закарпаттям». Тобто шанс у «Вереса», який залишився єдиним делегатом другої ліги у Кубку України, і на цій стадії є. Отож чекатимемо 26 жовтня. Після перемоги над «Закарпаттям» у Кубку «Верес» на піднесенні переграв на своєму полі столичну «Оболонь-2» — 2:0, що дозволило йому піднятися у групі А другої ліги на четверте місце.
