Вітчима покарали за розбещення дівчинки

Дев’ятирічна дівчинка плакала у суді та повторювала фразу, ніби заздалегідь завчену: «Я нічого не пригадую...». Здивований такою поведінкою помічник прокурора м. Рівного Олександр Станкевич, який був державним обвинувачем на процесі та читав свідчення дитини, яке було отримане під час досудового слідства, спершу подумав, що дівчинка соромиться розповідати про те, як над нею знущався вітчим, у присутності чоловіка. Проте і на запитання судді-жінки потерпіла реагувала також плачем. Тоді прокурор Станкевич підсів до дівчинки і довірливо запитав, чому вона плаче.

3 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

— Якщо я вам все зараз розповім, то мою маму позбавите батьківських прав, — відповіла дитина.

Лише довідавшись, що ніхто не збирається залишати її без мами, дівчинка розповіла присутнім про те, як з нею «забавлявся» татко, який був їй нерідним.

…Руслан прийшов жити до них з мамою, коли дівчинці було лише чотири роки. Появу чоловіка рідні цивільної дружини сприйняли насторожено. Руслан їм не сподобався. Тоді Тетяна, прихопивши доньку, винайняла зі своїм цивільним чоловіком квартиру, і життя налагодилося. Коли жінка чергувала на роботі, за дівчинкою доглядав Руслан. Він і купав її, і спати вкладав. Він виглядав лагідним і турботливим. Коли дитині виповнилося майже шість років, якось вона розповіла мамі про дивні ігри, в які з нею «бавиться» татко, роздягаючись догола. Та жінка не повірила доньці.

Коли ж «забави» повторились, дівчинка розповіла про них вже не мамі, а її сестрі. Тітка Вікторія була шокована почутим. Вона заявила сестрі, що про «забави» негідника треба негайно повідомити міліцію. І хоча сестри домовились зустрітись біля міського відділу міліції Рівного, що на вулиці Пушкіна, Тетяна туди не прийшла. Тоді сестра сама написала заяву на Руслана. Проте поспілкуватися з Русланом міліціонерам не вдалося. Він зненацька зник з міста. Дружина сказала, що Руслан поїхав на заробітки. Шукали його з весни 2006 року аж до весни наступного. Знайшли в Росії та затримали.

— Руслану інкримінували насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом стосовно малолітньої (ч.3 статті 153 Кримінального кодексу України) та розбещення неповнолітньої (ч.2 статті 156 Кримінального кодексу України), — повідомив «РВ» помічник прокурора м. Рівного Олександр Станкевич. — Маму дівчинки визнали потерпілою. Вона просила суд, щоб чоловіка суворо не карали. А сам підсудний стверджував, що не міг розбещувати дівчинку і не пригадує, коли й як міг це зробити. Та доказів його провини було й без цього достатньо, щоб покарати обвинуваченого.

Рівненський міський суд засудив Руслана до 8 років позбавлення волі. Мама дівчинки написала апеляцію, зазначивши в ній, що суд не врахував її думки стосовно чоловіка та покарав його надто суворо. Апеляційний суд області залишив вирок міського суду без змін, а апеляцію — без задоволення.

Поділитися цією статтею