Андрій Суржук на позивний "Барс" — один із десяти військовиків, який у 2023 році подав заявку на грант для створення або розвитку власної справи. Отримати таку грошову підтримку від держави можуть учасники бойових дій та їх дружини.
Про любов до власної справи, яку не полишав навіть на фронті, військовослужбовець розповів Суспільному.
Андрій Суржук пригадав, як подав заяву на грант для створення власного бізнесу:
- Я проходив співбесіду, будучи на позиції. Там інтернет через старлінк. Це виглядало доволі прикольно.
Через півтора місяця після співбесіди, чоловік отримав гроші і восени 2023 року відкрив у Рівному кав'ярню:
- Все дуже просто, пишемо бізнес-план, подаємо його і реєструємо в Дії, чекаємо співбесіди. З отриманням статусу ветерана, ти розумієш, що ти отримуєш ще ряд можливостей, які допомагають тобі не тільки змінювати себе, свій напрямок розвитку, а й суспільство, яке тебе оточує. Ветеранський грант становив, якщо я не помиляюсь, 500 тисяч гривень. Щоб реалізувати такий проєкт, потрібно було набагато більше. Мені дуже хотілося б, аби ці гранти були обширніші.
До повномасштабної війни Андрій Суржук вже мав мережу з одинадцяти мобільних кав'ярень у Рівному. Власну справу розпочав із товаришем дев'ять років тому, після того, як закінчився його контракт зі Збройними силами України:
- Ми вирішили звільнитися з війська і почали будувати у 2015 році свій бізнес. Початок був успішний. Все було дуже добре, ми гарно розвивалися, ми масштабувалися. Історія була доволі непогана, поки до нас в Україну не прийшла повномасштабна війна. Після того, ми розуміли, що хтось із нас повинен йти воювати, а хтось повинен тримати у своїх руках бізнес. І от "жереб впав" на мене, я пішов на війну.
На передовій Андрій Суржук отримав поранення. Останні пів року чоловік проходить реабілітацію:
- Коли я їхав у цьому вагоні, у мене було таке відчуття, що моя війна вже закінчилася. Ніби справді війна закінчилась і я їду додому. Коли ми почали виходити з вагона, ці люди почали нам плескати в долоні. Це було доволі зворушливо. Не знаю, чи це я з війною став такий чутливий, але я тоді заплакав.
На передовій Андрій мав власну каву і апарат для її приготування:
- У мене є друг Юра з Луцька. Він працює з італійцями і десь у них надибав невеличкий кавовий апарат. Він мені відправив його на фронт. Він скрізь зі мною був. Все доходило до того, що я зранку прокидався, заводив генератор спеціально, щоб увімкнути цей кавовий апарат. Спочатку пацани з мене сміялися, але прийшов перший, другий, третій, спробували мою каву і кажуть: «Все, давайте будемо з Барсом пити каву».
Після повернення додому боєць встиг облаштувати нову кав'ярню:
- Я щиро вірю в те, що ти повинен повністю віддаватися справі, якою займаєшся. Бізнес — спрямований не лише для заробітку коштів, а й для того, щоб отримувати від цього задоволення.
Зараз Андрій Суржук готується знову повернутись в частину. Він поділився, що після перемоги хоче відкрити у Рівному тематичну військову кав'ярню, на стінах якої висітимуть фото його побратимів.
- Моєму сину три роки, він мультики дивиться. І там добро бореться зі злом.Чорне і біле — це ж постійна боротьба. Саме сьогодні й в нас реальна історія боротьби чорного і білого. І не долучитися до цієї відважної справи — це треба бути слабкодухим, аби не спробувати поборотися зі злом.
