Щотижня волонтери на Рівненщині збирають харчі, ліки, одяг та спорядження для військових. Зібрану допомогу вантажать в мікроавтобуси чи вантажівки — і на схід. Серед волонтерів, які вже не раз побували в зоні антитерористичної операції — Ігор Федетчак, координатор рівненської самооборони. Їде вже уп'яте, цього разу — за кермом військової вантажівки, яку рівняни дарують батальйону "Донбас". Допомагали й 80-й десантній бригаді, і рівненським спецпризначенцям та працівникам ДАІ, які зараз на сході.
Ігор Федетчак (справа) їде на схід уп'яте
— Не можу сидіти склавши руки, коли там гинуть наші хлопці, тому й зголосився їздити на схід. Зазвичай вирушаємо двома мікроавтобусами, по троє людей у кожному. В дорозі — 15 годин. Біля Артемівська нас хлопці з "Донбасу" зустрічають і супроводжують до бази. Як вони радіють, коли ми прибуваємо! З нашими даішниками, які нас тут раніше штрафували, обнімаємося як рідні. Так само й з колишніми "беркутівцями", вони — мужні хлопці.
Ігор не приховує, що уперше їхати в зону бойових дій було страшно, а потім звик. Під обстріл жодного разу не потрапляли. Стрілянину десь неподалік інколи чули. Волонтерів військові навчили, що коли починається стрілянина — треба чимскоріше звідти їхати. У небезпечній зоні радять їздити на швидкості не менше 80 кілометрів за годину, а вночі краще не пересуватися взагалі — це ризиковано. Інколи водії зупиняються розпитати дорогу, але не кажуть, що вони із Західної України, бо ж головне для них — довезти вантаж. Місцеві ставляться нормально, але одного разу їм показали дорогу не в той бік.
Вивантаживши передачу, волонтери залишаються у військових ночувати, а наступного дня вирушають додому. Минулого разу заїжджали ще у Дніпропетровськ, щоб забрати жінку, син якої служить на сході, разом з допомогою, яку вона назбирала.
Ігор Федетчак розповідає, що вояки потребують багато чого, форма швидко зношується, не вистачає військового спорядження. Волонтери, окрім їжі, кожного разу везуть одяг та технічне спорядження, як-от електрогенератори, бензопили. Збирають гроші на тепловізори. Свою роботу координують з усіма волонтерськими організаціями.
— Зараз є потреба у фруктах та у питній воді, - каже Ігор, — постійно потрібен матеріал для перев'язок, шкарпетки, кава у драже, щоб вночі не засинати, бо заварювати незручно. Форму можна передавати усіх розмірів.
На схід вирушаємо щотижня. Бензин купуємо за зібрані гроші або просимо допомоги. Надавав її голова обласної ради, міський голова Рівного та голова ОДА також обіцяли виділити гроші на бензин. Будемо возити допомогу скільки буде потрібно. Але хотілося б, щоб хтось перевіряв, як розподіляють харчі, які возять волонтери. У магазинах Слов'янська, приміром, почали продавати воду і продукти за дуже високими цінами. Підозрюємо, що ці продукти — з волонтерських передач. Хлопці також нарікають, що військкомати невчасно передають посилки від рідних, і їжа псується.
