Востаннє з дозиметром на Поліссі були три роки тому

1456 0

Ми у соцмережах:

Востаннє з дозиметром на Поліссі були три роки тому

Чи безпечно нині жити у північних районах Рівненщини, які найбільше постраждали 30 років тому від аварії на ЧАЕС? Чіткої відповіді ви не почуєте. Бо ще у 2013 році припинено державну програму, за якою проводили постійний моніторинг за радіаційним станом.

AFP/Getty 510516480 Після аварії на ЧАЕС три села на Дубровиччині були приречені на знищення — людей із них мали повністю виселити. Ще із 336 сіл області селяни могли виїжджати за власним бажанням. Проте повністю не виїхали з жодного. За три десятиліття від трагедії на рівненському Поліссі з карти забрудненої зони зникли лише два села. Рівненщина залишається однією із найбільш постраждалих від радіації. Найзабрудненішими в області є Старе Село та Дроздинь на Рокитнівщині. Олег Данилицький, науковий співробітник Сарненської дослідної станції: — Востаннє щорічну дозиметричну паспортизацію робили у 2013 році. Відтоді фінансування державної програми зупинили. Ми хіба що з вересня почали робити виїзди у деякі села, заміряти кількість бекерелів у молоці, овочах та людях. Вимірюємо рівень цезію-137. Він зменшується, оскільки зараз у періоді напіврозпаду. Окрім того, люди тепер менше випасають тварин поблизу лісів та на болотах, де концентрація радіонуклідів була вищою, менше збирають ягід та грибів у лісі, більше споживають привізних фруктів. Але оскільки з 2008 року практично не проводять різноманітних агрозаходів, покликаних зменшити рівень радіації, у деяких населених пунктах він збільшується. У людей, щоправда, рівень радіації все рідше перевищує норму. До прикладу, на 100 осіб у селі в 1-10 може бути завищений рівень. Для дорослого норма — 18800 бекерелів, для дитини — 3700 бекерелів. Якщо колись бувало, що дослідження показували 30-40 тис. бекерелів у дорослих, то тепер — менше 20 тис. Чи безпечне життя у північних районах — сказати важко. Але люди вже адаптувалися до тутешніх умов, а приїжджим, думаю, було б гірше. До речі, поки що ніхто не вивчав, наскільки небезпечні наслідки незаконного видобутку бурштину саме на територіях, які найбільше постраждали від аварії на ЧАЕС. Микола Стецюк, директор Сарненської дослідної станції: — У радіонуклідів протягом 30 років була вертикальна міграція всередину ґрунту. Логічно думати, що коли його тепер перевертають, то рівень радіації може збільшитися. Втім, чи матиме це наслідки lkz здоров'я людей — прогнозувати важко. Копають бурштин переважно у лісі, де не вирощують овочів для споживання. Щодо самого бурштину, то рівень радіації у ньому ніхто не вимірював. Але навряд чи бурштин може бути небезпечним. Він залягає на чималій глибині і утворився мільйони років тому, задовго до катастрофи на ЧАЕС. Окрім того, бурштин — не овочі, він не має здатності вбирати радіонукліди. Попри те, що після катастрофи на Чорнобильській АЕС минуло 30 років, науковці досі сперечаються, який вплив радіації на людину. За останні роки кількість новонароджених дітей із патологіями в області не збільшується. Втім, передчасних пологів стало більше, як і онкохворих. Григорій Максим'як, головний лікар Рівненського обласного онкологічного диспансеру: — Щороку ghb,kbpyj на 2,4% зростає кількість онкохворих. Нині в області з хворобою — 24 тисячі осіб. Проте найбільше хворих не на півночі області, а у південних районах — Дубенському, Радивилівському, Млинівському. Натомість у Кузнецовську — найменший рівень захворюваності, хоча варто враховувати, що там населення молодше. Загалом ще не довели, що рак спричиняє саме радіація. Це питання ще потрібно вивчати.

Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також