Два роки тому була створена Конституційна асамблея, яку очолив перший український Президент Леонід Кравчук. Асамблея готує законопроекти щодо зміни Конституції, зокрема, розробила пропозиції по розділу, який стосується судоустрою. Для підвищення ваги майбутніх поправок їх направляють на розгляд Венеціанської комісії (європейського консультативного органу з конституційного права). З 2007 року від європейських структур надходили рекомендації, які основні принципи мають бути закладені в судовій системі, щоб потім не було проблем з незалежністю судів. У червні був отриманий висновок Венеціанської комісії з приводу пропонованої судової реформи в Україні.
— Експерти Венеціанської комісії уважно вивчили напрацювання щодо змін української Конституції і видали вердикт, який ми вважаємо позитивним, — підкреслив народний депутат, голова Комітету Верховної Ради з правової політики Валерій Писаренко. У чому полягають зміни? Як відомо, згідно з чинною Конституцією, судді призначаються вперше на п'ять років указом Президента, а потім довічно — Верховною Радою. — Нас критикували за те, що в українській Конституції закладено механізм політичного впливу на суди, — пояснює Валерій Писаренко. — Картина до 2010 року була не дуже гарна. Кандидати в судді стояли в чергах до кабінетів депутатів, щоб одержати підтримку при своєму призначенні. Після 2010 ситуація покращилася. Депутати вже не готують документи суддів. Це робить апарат Верховної Ради, і подання кандидата відразу потрапляє до парламенту на голосування. Але треба йти далі. Згідно з пропозиціями, підтриманими Венеціанською комісією, депутати будуть повністю виключені з процесу призначення суддів. Парламент буде вирішувати тільки питання ліквідації та реорганізації судів. Після прийняття відповідних змін суддів судів загальної юрисдикції буде призначати Президент за поданням Вищої ради юстиції. Більше того, згідно з поправками до Основного Закону, суддів призначатимуть відразу довічно і вони зможуть працювати до 70 років (віковий ценз підвищено на 5 років). — Ми повністю віддаємо функції призначення суддів та притягнення до дисциплінарної відповідальності Вищій раді юстиції та Вищій кваліфікаційній комісії — органам, в яких судді матимуть більшість. Це допоможе позбавитися від будь-якого впливу ззовні, — каже політик. Валерій Писаренко додав, що Венеціанська комісія проти виборності суддів, хоч в деяких країнах така практика існує. Європейські експерти вважають, що будь-яка виборність передбачає виборчу кампанію і спонсорів, які потім можуть впливати на суддю. — Ми хочемо, щоб суд нарешті відчув себе незалежним, — переконує В.Писаренко. — Щоб було виключено телефонне право. Адже на регіональному рівні часто створювався тріумвірат — суддя, прокурор і слідчий. І в деяких областях санкції на арешт задовольнялися на 100%. Від судді — жодних відмов, суддя боїться не підписати прокурору санкцію на арешт. На жаль, нарікає депутат, в парламенті склалася така ситуація, що виникло багато опонентів конституційної реформи, з'явилися заяви, що в країні готується судова революція, яка остаточно знищить незалежність суддів: — Є у нас депутати, які вважають, що вплив на суддів — це необхідний елемент української політики. Але насправді, якщо ми не дамо ковток свободи судам, нам не варто потім ображатися на них за несправедливо винесені рішення. Я дуже сподіваюся, що кількість тверезомислячих людей у парламенті перевищить планку в 300 осіб, і ми затвердимо зміни до Конституції. У відповідь на зауваження про те, що опоненти судової реформи вважають, що краще б парламент контролював призначення суддів, В.Писаренко навів таку ситуацію: — Наприклад, у якогось конкретного депутата є інтерес до справи, яку веде суддя. Раніше депутат міг прямо в коридорі написати скаргу на цього суддю і під час голосування заявити, що є нерозглянуті скарги. У підсумку — питання про призначення судді знімають з розгляду. Далі суддя відправляється в буквальному сенсі жити під кабінетом депутата, який заблокував його призначення. Це просто кричущі випадки тиску. Саме таких ситуацій ми хочемо уникнути. Політик також висловився з приводу пропозицій з проведення референдуму щодо зміни Конституції: — На сьогодні немає запиту, оскільки спершу необхідно 3 мільйони підписів під пропозицією провести такий референдум. І ці голоси мають бути з двох третин областей, ініціатива повинна бути зареєстрована в Центральній виборчій комісії... Нічого цього на сьогоднішній момент немає. Але я б не виключав можливості референдуму. Тому що Конституційна асамблея працює, і якщо буде вироблено серйозний пакет поправок, який не має перспектив прийняття в парламенті, то такий референдум теоретично може відбутися.
