Більше місяця Рівненська облдержадміністрація працює без голови — відтоді як звільнився Олексій Муляренко. Поки президент Зеленський не призначив нового, виконує обов’язки керівника області заступник голови Ігор Тимошенко — кадровий держслужбовець, який, втім, вважає, що на посаді голови стратегічно потрібна політична фігура.
— Коли ОДА керує політик, то він працює на довгостроковий період і стратегічно ставить завдання, які потрібно виконати впродовж трьох-п’яти років, — зазначає пан Тимошенко. — Я ж зараз виконую більш технічну роботу — вирішую клопіткі тактичні завдання. Проте хоча голови немає, ОДА продовжує працювати над розробкою стратегії області. Бо хто б не був на посаді, це важливо і потрібно робити.
— Ви знаєте, хто стане наступним головою ОДА?
— Ні. Знаю лише те, що у ЗМІ пишуть.
— Комунікація з Офісом президента дається легко?
— Комунікація у будь-кому разі була, є і буде. Адже потрібно забезпечувати діяльність усіх галузей.
— На сесії облради 30 серпня обиратимуть директора найбільшого комунального підприємства області — «Рівнеоблводоканалу». Кого ОДА підтримуватиме на цю посаду?
— На мою думку, чинний керівник (Андрій Карауш. — Ред.) є гідною кандидатурою. Тим паче, що водоканал перебуває на етапі залучення значних інвестиційних коштів європейських банків (на реконструкцію очисних споруд у Рівному. — Ред.), і в цьому є заслуга чинного керівника. Вважаю, що це професійна людини, яка здатна продовжити гарні напрацювання, які є у водоканалі, й забезпечити його подальший розвиток.
— На сесію виноситимуть також зміни до бюджету. А чи є додаткові кошти, наприклад, з перевиконання власних надходжень?
— По всіх бюджетах області цього року ми збираємо на 20% більше коштів, аніж торік. Проте перевиконання незначне, у серпні очікуємо не більше 20 млн грн. На початку року в бюджеті ми передбачили додатковий дохід від лісогосподарської галузі, проте згодом цю статтю доходів вилучили, і обласний бюджет втратив 29 млн грн. Тож перевиконання доведеться спрямувати на покриття нестачі.
— До кінця року на зарплати бюджетникам вистачає?
— В освітній галузі не вистачає 10 млн грн. Особливо нестача коштів відчутна на півдні області, де недостатньо проведено оптимізацію. Ще гірша ситуація в охороні здоров’я — не вистачає 100 млн грн. Ця проблема виникає щороку. Як правило, значна частина коштів, яких не вистачає, наприкінці року покривається субвенцією з державного бюджету. Потрібно оптимізовувати заклади. Разом з тим, іншого шляху, як реформувати та оптимізувати заклади як освіти, так і охорони здоров’я, немає. Наприклад, кілька років тому в нас було близько 700 шкіл, тепер — близько 600. І ще близько 10 шкіл потрібно оптимізувати. Процес безперервний, особливо це стосується тих районів, де бракує освітньої субвенції через недосконалість освітньої мережі. Іншого шляху немає. Компенсуємо оптимізацію закупівлею шкільних автобусів та створенням опорних шкіл.
— Коштів на будівництво вистачає чи є ймовірність, що цього року з’являться чергові довгобуди?
— З Держфонду регіонального розвитку цього року Рівненщина отримала 246 млн грн. За ці кошти фінансуємо 22 об’єкти, з яких 19 було розпочато минулими роками і частину буде завершено у цьому. Плануємо, зокрема, відкрити, як мінімум, два дитсадки та дві школи: у Степангороді та Озерцях Володимирецького району. Також завершимо будівництво 34 амбулаторій, 60% з яких уже готові до експлуатації.
— На ті амбулаторії, які вже здано, є скарги, що вони неякісно збудовані.
— Зрозуміло, що бувають певні недопрацювання, але глобальних порушень не було. Потрібно зважати, що амбулаторії починали будуватися у зимово-весняний період, коли погода не була оптимальною, проте потрібно було будувати швидко.
— Руліжну доріжку в рівненському аеропорту, яку почали ремонтувати два роки тому, досі не здано в експлуатацію. Підрядник «Стиль-Декор» зазнає хоч якогось покарання?
— За моїми даними, проблемні ділянки підрядна організація мала усунути, і вже скоро підпишуть відповідний акт. Щодо покарання, то визначатиме його не Рівненська ОДА. Відкрито кримінальне провадження і ведеться розслідування щодо використання коштів.
— Цього року в рівненському аеропорту (принаймні гіпотетично) «Боїнг» зможе приземлитися?
— Так. Я вже сказав директору аеропорту, щоб він відновив переговори з тими авіакомпаніями, які раніше налагоджували зв’язки і мали бажання літати з Рівного. Але цього року непроста тенденція на авіаринку. Низка регіональних аеропортів припинили працювати. На щастя, рівненський аеропорт має рейси і має шанси розширити співпрацю з авіакомпаніями. Багато перевізників готові від нас літати, але розраховують на дотування з місцевих бюджетів, як це відбувається в інших країнах. Наприклад, лоукостові рейси, які пропонують польоти за 15-20 доларів, мають значну частку дотацій. Адже за рахунок дешевих квитків прилітають туристи, які залишають кошти у місті. Ми поки що не готові втілити таку модель, хоча для регулярного сполучення вона дуже важлива.
— Обласна рада на минулій сесії створила конкурсну комісію з передачі аеропорту в концесію. Ви також увійшли до її складу. Коли ж буде оголошено конкурс?
— Для того, щоб оголосити конкурс, потрібно, зокрема, оцінити майновий комплекс аеропорту. Адже передаючи аеропорт у концесію, ми маємо чітко зафіксувати суму, яку концесіонер сплачуватиме до обласного бюджету. Для того, щоб провести оцінку майна та землі, обласна рада має передбачити кошти у бюджеті.
— Вперше цього року дороги місцевого значення, якими тепер опікується ОДА, утримуватимуть приватні фірми. Результатом їхньої роботи задоволені?
— Підрядники працюють з червня. Намагаємося оперативно контролювати їхню роботу, коригуємо, якщо є скарги. Підсумовуватимемо результати наприкінці року. Поки що суттєвих нарікань на них немає.
— До речі, доволі цікаво відбувалися торги на експлуатаційне утримання доріг. Сім фірм, які виграли, не пропонували найнижчі суми. Окрім того, вони не конкурували між собою. Як так сталося, що вони «поділили» райони?
— Рішення ухвалював тендерний комітет. Я не можу сказати, чому так відбулося, адже не входив до його складу.
— Вже другий рік ОДА також опікується капітальними та середніми поточними ремонтами місцевих доріг. Підрядники їх роблять якісно?
— Як і в будь-якому будівництві, трапляються відхилення від проектної документації. Хоча підрядники нарікають, що вона застаріла, але мусять працювати з нею. Окрім того, деякі підрядники не мають великого досвіду таких робіт, тож до них можуть бути претензії. Сподіваюся, до кінця року буде зроблено усе заплановане.
— Є прогнози, скільки Рівненщина зможе отримати коштів на дороги у наступному році?
— Ні. Можливо, зміниться сам підхід до ремонту та будівництва доріг. Кошти, логічно, будуть виділятися. Але все залежатиме від позиції нового Кабміну. Тим паче, що з 2020 року на утримання ОДА мали також передати дороги територіального значення.
— А є хоча б приблизні підрахунки, скільки коштів потрібно, аби відремонтувати всі шляхи в області?
— Капітальний ремонт одного кілометра дороги коштує приблизно мільйон доларів. А нам потрібні саме капітальні ремонти. Вже говорять про те, що варто переходити на нові технології будівництва. Наприклад, у Польщі дороги значно вужчі, аніж у нас, але якісніші й безпечніші.
— Тоді як заробити обласному та місцевим бюджетам більше, аби вистачало на омріяні ремонти доріг?
— Власні доходи у нас в основному формуються за рахунок податку на доходи фізичних осіб. Тобто чим більше буде офіційно працевлаштованого населення, тим більше коштів буде у бюджеті.
— Найближчим часом варто очікувати появи нових інвесторів в області?
— Серед найбільших проектів — будівництво фабрики «Кроноспан» у Городку Рівненського району.
— Два приватних підприємства, які у 2016 році отримали спецдозволи на видобуток бурштину на півночі області, так його і не розпочали, а отже, не сплачують ні ренти, ні податків за працевлаштованих працівників. Чому досі не видобувають?
— Ми не можемо втручатися у бізнес-план приватних підприємств і змусити їх розпочати видобуток. Можемо лише сприяти їм на етапі отримання дозволів. Можливо, у них не вистачає ресурсів. Як на мене, є доцільність Верховній Раді повернутися до законопроекту про видобуток бурштину. Практика показує, що значна частина людей, які живуть у тій місцевості, готова працювати на тому ринку легально, але потрібно дати чіткі законодавчі умови.
— Чому не спрацювала постанова Кабміну про рекультивацію порушених незаконним видобутком земель? Постанову було ухвалено у 2017 році і надано дозвіл двом державним підприємствам спершу довидобувати бурштин, а потім рекультивувати територію.
— Процедура дуже складна. По-перше, складно відвести землю для видобутку. Практично всі родовища покриті лісом, а отже, потрібно отримати два рішення Кабміну для вилучення землі. На одне, за оптимістичними розрахунками, йде рік. А за два роки змінюються і міністри, і нормативна база — і це ще більше ускладнює процедуру. Як на мене, якщо йдеться про реалізацію важливих проектів, держава мала би бути швидшою у прийнятті рішень.
— Рівненська ОДА останніми місяцями активно видає розпорядження про продаж земельних ділянок. Продає, порівняно з ринковими цінами, недорого. Можливо, доцільніше було б зачекати на завершення децентралізації й дати можливість ОТГ заробити більше від продажу?
— Продаж земельних ділянок відбувається винятково під інвестиційні проекти, де створено або буде створено робочі місця. Таких ділянок не так багато (загалом за цей рік близько 50 га), і їхній продаж є виправданим. Окрім того, це переважно старі тракторні бригади, колгоспні двори. А інвестори звертаються з проханням викупити, коли вже їм справді це вкрай важливо (наприклад, для залучення кредиту).
— Індустріальний парк у Костопільському районі коли-небудь таки запрацює?
— Добре, що вже є оформлені документи на землю і ділянка має статус промислової. Але, на жаль, індустріальний парк у Костопільському районі не є привабливим з огляду на його інфраструктуру. Свого часу ми показували цей парк австрійським інвесторам, які хотіли будувати на Рівненщині лісопереробне підприємство. Коли вони порахували, скільки коштів їм потрібно витратити на прокладання залізниці, газових, електричних мереж (а це близько 10 млн євро), то передумали. Інвестори хотіли б, щоб інфраструктуру зробили за бюджетні кошти, як у Європі. Але на сьогодні у нас немає ні фінансових, ні законодавчих можливостей це зробити.
— Децентралізація передбачала ліквідацію ОДА та РДА. Ваші підлеглі вже готуються до втрати посад?
— Об’єднання громад, як на мене, потрібно уже завершувати. Навряд чи вдасться це зробити у 2019 році, адже якщо навіть брати Рівненщину, то ми покриваємо громадами менше половини області. Але у 2020 році потрібно завершувати: адміністративно, скажімо так, об’єднати громади відповідно до перспективного плану. Далі так не може тривати, адже функціонують зайві структури в органах місцевого самоврядування. Наприклад, у нас є райони, де досі працюють районні ради, які вже не виконують своїх функцій.
Щодо ліквідації РДА та ОДА, то я постійно згадую вибори 2015 року, коли всі думали, що у 2017 році завершиться реформа децентралізації й не буде ОДА. Уже 2019 рік, а ОДА та РДА досі є. Потрібно внести зміни до Конституції, а це непростий процес. Проте логічно, що з часом ми прийдемо і до створення префектур, і до створення виконкомів при облрадах замість ОДА. Ми постійно перебуваємо на етапі реформування, тож всі працівники цей процес легко сприймають.
Алла САДОВНИК.
