Останній тиждень морозу для рівнян став особливо важким, враховуючи, що прийшовся він на початок весни. І хоча повернуло на тепло, вечірні та нічні заморозки синоптики обіцяють ще протягом всього березня. А в Карпатах сезон лижного відпочинку — у розпалі. Тож ми поцікавилися в інструктора з тактичної медицини ГО “Рівне-ТАКМЕД” Тетяни Воронцової, як убезпечити себе від обморожень.
- Розрізняють чотири ступені відморожень, - розповіла вона. - Перший виникає при нетривалому впливі низької температури на тканини і характеризуються зворотністю порушень. Шкіра постраждалого бліда, незначно набрякла, чутливість знижена або відсутня.
При більш тривалому контакті з холодом наступає другий ступінь. У ділянці відмороження утворюються пухирі, наповнені прозорою або білою рідиною. Характерні підвищення температури та озноб.
При третьому спостерігається омертвіння шкіри. З’являються пухирі, наповнені рідиною темно-червоного або бурого кольору, навколо омертвілої ділянки виникає запальний вал (демаркаційна лінія), характерний розвиток інтоксикації: підвищення температури тіла, озноб, потовиділення, значне погіршення самопочуття, апатія.
При найважчому, четвертому, ступені виникають пухирі, наповнені чорною рідиною. Розвиваються ознаки шоку. Наслідком відмороження ІV ступеня завжди є гангрена кінцівки.
Як треба діяти, коли ви помітили ознаки відмороження:
1) Припиніть дію холодового фактора (зніміть мокрий одяг та (або) тісне взуття, перенесіть постраждалого в тепле приміщення).
2) Проведіть огляд постраждалого, визначте стан свідомості, встановіть наявність дихання. Якщо дихання відсутнє, розпочніть проведення серцево-легеневої реанімації (у випадку відсутності протипоказів до неї).
3) Зігрійте постраждалого : напоїть його гарячим солодким чаєм, закутайте в термоковдру. При відмороженні І ступеня та відмороженні окремих (відкритих) ділянок тіла (ніс вуха) зігрівання можна здійснювати за допомогою рук того, хто надає допомогу, або грілок (пляшки з теплою водою).
4) При відмороженні II - IV ступенів накладіть на ушкоджену ділянку чисту пов’язку. Вона повинна ізолювати лише ділянки з виразною блідістю шкіри, не захоплюючи незмінену її поверхню. В іншому випадку, тепло з ділянок з непорушеним кровообігом проникатиме під пов’язку, зігріваючи поверхневі, уражені холодом, тканини.
Пов’язку не варто знімати, доки не з’явиться відчуття тепла і не відновиться чутливість в пальцях рук чи ніг. За таких умов зігрівання тканин відбувається теплом, що поступає з током крові, і життєздатність тканин відновлюється одночасно з відновленням кровообігу.
5) Забезпечте нерухомість переохолоджених пальців чи кінцівок.
6) Взуття та одяг потрібно знімати обережно, без зусиль, щоб додатково не травмувати уражені ділянки (краще розрізати).
7) Інтенсивне розтирання та масаж відморожених ділянок не рекомендується - це може призвести до травмування судин та збільшення глибини пошкодження тканин. Не розтирайте снігом, не занурюйте в холодну або гарячу воду, не наближайте до відкритого вогню або гарячого повітря, не використовуйте мазі або гарячі компреси. Постраждалому не можна самостійно пересуватися.
При глибокому обмороженні помістіть обморожену частину у воду температурою 40 С на 15- 30 хвилин, допоки шкіра не пом’якшає та не набуде свого нормального кольору. Цей процес може викликати значний біль, проте дозволяє врятувати тканини. Після відігрівання з’являється набряк, який тримається протягом п’яти годин. Пухирі з’являються протягом 6-24 годин після швидкого відігрівання.
Добре, коли з'являються відчуття поколювання, повернення нормального кольору і чіткі пухирі з рідиною, які поширюються на кінці пальців — це означає, що обморожені тканини, можливо, вдасться врятувати.
Пам’ятайте, що гаряча вода (50-60 С°) є занадто гарячою. Термометром потрібно контролювати температуру води 40-42 С°.
Заморожені кінцівки потрібно зігрівати, допоки вони не стануть м’якими, пластичними та порожевіють на найбільш віддалених частинах обмороженої частини (зазвичай це не більше 30 хвилин).
Якщо у вас немає термометра, використайте власну руку. Якщо вода занадто гаряча і ви не можете занурити руку, значить вона згаряча і для пацієнта.
Дарина Гузенкова.
