Яйця — понад усе!

Що було найбільшим у році, що минає? Як виявилося, не відсотки зростання ВВП, досягнуті урядом Януковича, не відсотки зростання популярності «народного президента» Ющенка, не відсотки «вкрадених голосів» на виборах і навіть не відсотки, на які зросло визнання нашої держави за кордоном. Найбільшими у 2004 році, як показали нескладні підрахунки, виявились… яйця. Точніше, ціни на них.

Одразу відкинемо спокусу покласти відповідальність за шалене зростання ціни курячого яйця на передноворічну гарячку і бажання торговців нажитися на прагненні людей закупити харчів до святкового столу. Подорожчали далеко не всі харчі. Банка консервованого горошку чи кукурудзи коштує стільки ж, як і торік. Не подорожчали, а подекуди навіть стали дешевшими, наприклад, банани. Чому ж саме яйце випередило всіх? Бідність чи заможність країни найпростіше визначається за структурою споживання. Чим бідніша країна, тим більшу частину доходів її громадян забирають харчі. Чим бідніша країна, тим менше люди їдять м’ясних, рибних та делікатесних харчів. Бідняк їсть найдешевше. Саме тому колишня комуністична влада свято берегла копійчані ціни на хліб, якого, наприклад, у тій же Данії практично не їдять. Не тому, що дорогий, а тому, що є ще багато чого смачного. «Успіхи» нашої економіки, про які нам чи не щодня розповідали увесь минулий рік, ніяк не позначилися на добробуті людей. На одержану зарплатню все менше можна купити м’яса, ковбаси, не кажучи про чорну ікру та червону рибу. Невпинно дорожчають якісні молокопродукти. На цьому тлі куряче яйце стало хіба що не останнім доступним харчем, яким хазяйка може «підсилити» будь-яку страву. Зріс попит — підскочили ціни. Якщо так піде далі, то звичайне яйце стане другим (після пляшки горілки) універсальним сувеніром, з яким буде не соромно завітати в гості. Яйце ставитимуть на столі на почесне місце, а право його розбити і поділити надаватиметься найбільш почесному гостеві чи винуватцю торжества. Історію про те, що колись студенти кидали яйцями у прем’єр-міністра, розповідатимуть поряд з історіями про те, як колись чорну ікру їли ложками. Ніхто цьому не повірить, скажуть, що вигадки. Аби не сталося цього, аби на наших пательнях і надалі смачно шкварчала дешева яєшня, міряти наш добробут ми тепер маємо виключно курячими яйцями. Не курсом валют, не розміром мінімальної зарплати, не біржовим індексом Доу-Джонса, а ціною на яйця перевірятимемо, чи правильним курсом йде обраний нами Президент і призначений ним уряд. Якщо становище не виправиться, в майбутнього прем’єра перед наступними виборами кидатимуть вже не яйцем, а чимось більш суттєвим. А це дуже небезпечно для нашої щойно визнаної світом молодої демократії.

Пропонуємо порівняльну таблицю цін на харчі в торговій мережі Рівного: