Рівне вирішило об’єднатися з польським містом Люблін, щоб разом залучати туристів. Для цього написали спільний проект, на який Європейський Союз уже виділив близько 1 млн 600 тис. гривень. За ці гроші будуть популяризувати місцеві страви серед іноземців. У Рівному хочуть популяризувати на фестивалі поліський мацик. Але за умовами гранту міськрада має внести свою частку у фінансування проекту — йдеться про 205 тисяч гривень. Депутати ледь не пересварились, обговорюючи це питання — багато хто вважав, що це в’ялене м’ясо не є традиційною стравою Рівного.
Галина Кульчинська, заступниця міського голови:
— Для чого мацик називати рівненським? Невже не можна було пройтися по місцевих кафе та ресторанах, щоб дізнатися, яка страва для нашого міста є традиційною. Рівне більше асоціюється з помідорами по-рівненськи, ніж з мациком. Він є традиційною поліською стравою, а хтось у нас вирішив витратити з бюджету гроші, щоб обдурити іноземців.
Володимир Хомко, міський голова:
— Нам потрібно було проголосувати за це рішення на сесії, бо втратили б цей грант Євросоюзу. Мені навіть не грошей шкода, а нашого іміджу — після такого Рівному жодних грошей у Європі ніхто б не дав. Ця страва точно більше рівненська, ніж тернопільська. Очевидно, що мацик більше відомий на Поліссі, але ж Рівне — столиця Полісся.
Роман Ширко, начальник управління з питань стратегічного розвитку та інвестицій:
— Назва проекту — «Культурна спадщина, просування кулінарних традицій через професіоналізацію гастрономічної пропозиції Любліна та Рівного». Його мета — покращення туристичної привабливості наших міст через популяризацію культурної спадщини. Щоб реалізувати проект, Європейський Союз виділяє понад 59 тисяч євро. До цієї суми Рівне має додати своїх 10%, які складають 205 тисяч 600 гривень. Заходи з популяризації місцевих страв відбудуться цьогоріч як у Рівному, так і в Любліні. У Рівному проведемо великий фестиваль мацика.
Олександр Остапчук, шеф-кухар:
— Більше половини території Рівненщини — це Полісся. Моя бабуся розповідала, що колись консервування не було так розповсюджене, як зараз. Щоб якось зберегти м’ясо, готували мацика. Відбувалося це перед Колядами, коли було багато домашньої свинини. М’ясо добре солили та запихали у свинячий тельбух. Це усе щільно зав’язували та вішали під стріхою будинків. Зазвичай в усіх там були комини. Там м’ясо в’ялилося півроку. Цікаво, що під дахом зазвичай було сіно, а ще звіробій та чебрець для самолікування. М’ясо, яке висіло, ще й вбирало всі ці запахи трав.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
