Коли на початку червня 79-річний Ігнатій Кирильчук пропустив судове засідання, то це викликало занепокоєння його рідних. Адже пенсіонер уже багато років ходив до суду як до церкви. Справа стосувалася того, хто володітиме гаражним кооперативом «Джерело», який знаходиться у Бармаках на вулиці Хутірській. Однак лише 7 липня слідчим вдалося знайти його тіло, яке закопали за сто метрів від гаражів у кукурудзяному полі.
Після зникнення батька тривогу підняла його донька Раїса, яка 15 червня повідомила правоохоронців, що той зник. До цього рідні намагалися знайти пенсіонера самостійно, бо той жив на території гаражного кооперативу. Боявся, що співвласник відбере його майно, тому на час судової тяганини поселився у будинку сторожа.
Сергій Волков, заступник начальника Головного управління поліції Рівненської області:
— Першою з версій було те, що зникнення цього чоловіка пов’язано із майновими спорами, що точилися в суді. Потерпілий мав у власності кілька гаражів, але в останні роки у нього виник конфлікт із співвласником кооперативу. Тож вони між собою судилися. Але вийти на підозрюваних допоміг мобільний телефон загиблого чоловіка — після обшуків його знайшли в одного селянина. Було встановлено, що приблизно 23 травня один з фігурантів справи разом із своїм братом та співмешканкою прибули до потерпілого. Перед цим компанія вживала спиртні напої. Взимку цей чоловік та жінка мешкали на території гаражного кооперативу, проте пенсіонер вигнав їх, бо ті пили. Ось вони й мали на нього образу. Коли добре випили, то прийшли ще раз з’ясовувати стосунки. Слідство підозрює, що жінка стояла надворі, поки між чоловіками та пенсіонером тривала бійка. Уже встановлено, що потерпілого задушили мотузкою. Після допиту вони показали місце, де його закопали.
Раїса Прончук, донька вбитого:
— Ця справа тягнеться уже близько 12 років. У мого батька були всі документи. Він тримав ту стоянку в оренді, організувавши ще з 90-х років. Коли закінчився час оренди землі, то інший власник гаражів Іван Осипчук організував об’єднання власників. З того часу пішли конфлікти й суди. Мій батько боявся, що гаражі будуть обкрадати та привласнювати. Йому неодноразово завдавали тілесні ушкодження та погрожували. Мій батько писав скарги до поліції та прокуратури, проте усі їх спускали на гальмах. Адже один син Осипчука працює у СБУ, а інший — в обласній поліції. Лише через погрози мій батько направив 74 скарги.
Наразі слідство формує доказову базу, щоб повідомити вбивцям про підозри у скоєному. Після цього правоохоронці звернуться до суду про обрання міри запобіжного заходу.
