П'ять рівненських піротехніків повернулися зі сходу, де місяць розміновували звільнені від сепаратистів міста і села. На зміну їм поїхала інша група. Працювали переважно у Слов'янську, проте виїжджали і близько до передової — знешкоджувати боєприпаси доводилося під постріли "Градів". І хоч у Слов'янську уже кілька місяців працювали піротехніки з інших областей, та очистити все місто їм не вдалося. Про особливості роботи на сході розповідає Артем Матушевський, заступник начальника групи піротехнічних робіт РЗСП ГУ ДСНС у Рівненській області.
Доводилось і по 50 боєприпасів у день знешкоджувати
— Працювали здебільшого у Слов'янську, проте виїжджали і до Краматорська, Констянтинівки і навіть до Горлівки — усюди, звідки надходили заявки. Я навіть не рахував, скільки боєприпасів ми знайшли за цей місяць. Щодня було по-різному: від чотирьох до 50-60 боєприпасів. Найбільше — на горі Карачун. А в зруйнованому вщент дитячому садку у Слов'янську 30 боєприпасів виявили. Багато, до речі, було розтяжок із гранат: натягнутий провід між двома гранатами, і людина, яка зачепить його, витягує кільця. Розтяжки знаходили майже всюди, проте в більшості там, де стояли блокпости, у лісопосадках.
До речі, боєприпаси і розтяжки не лише на землі трапляються. Ми знешкоджували розтяжки, що були на рівні очей — на деревах.
— Ви і на Рівненщині мали роботу — чи не щотижня надходять виклики про знайдені боєприпаси з часів другої світової...
— Боєприпаси небезпечні, незалежно від того, сучасні вони чи ще з часів світової війни. З нашою групою на сході, на щастя, не траплялося нічого серйозного. Обійшлося без жертв, бо працювали з "кошкою". Тобто сховавшись за певну споруду чи в окоп, усі підозрілі предмети зсували за допомогою крючка та мотузки (це схоже на пазурі кішки), і кілька хвилин чекали, аби пересвідчитися, що під ними не було міни. Підривала снаряди група із Харкова у спеціально відведеному кар'єрі. Працювали щодня. Переважно телефонували місцеві мешканці.
— З місцевими спілкувалися?
— Тамтешні люди по-різному налаштовані до нас були. Нас ніхто не ображав, але часто помічали ворожі погляди, навіть незважаючи на те, що ми все-таки робили для них добру справу. А от коли дитячі садки обстежували, директори завжди нам дякували.
— У Слов'янську піротехніки працюють вже кілька місяців. Можна сказати, що місто безпечне для життя?
— Суцільного розмінування — так, щоб цілими смугами, — ніхто не проводив. Наприклад, коли ставили розтяжки, була трава, а зараз бур'яни чи не вище голови, тож працювати у таких умовах неможливо. Тому в місті все одно небезпечно. Центральні райони, в принципі, чисті, основна загроза — на окраїнах. Деякі боєприпаси могли увійти в землю, тож ще багато років опісля їх знаходитимуть.
