Увечері, випивши для хоробрості трохи горілки, вони пішли до хати жінки, сподіваючись, що вона вже спить. Проте в будинку горіло світло. Одягнувши рукавички і захопивши у дворі поліно, вони вийняли за допомогою монет шибку з вікна та залізли у будинок. Михайло випадково зачепив спинку ліжка, на якому лежала господиня. Виявилось, що вона не спить. Антося почула, що в кімнаті з’явився чужий, і схопила його за руку. Михайло вдарив її поліном, влучив у потилицю. Антоніна впала.
— Вилазь з хати та подивись, чи ніхто там не йде! — наказав Вадим товаришу, а сам почав шукати в оселі гроші. Їх ніде не було. Зненацька Вадим здригнувся від жаху: господиня, яка спершу видавалась йому мертвою, застогнала та звелась на ноги. Тоді хлопець вдарив її ще кілька разів поліном. Почувши шум, у кімнату повернувся Михайло та долучився до розправи — він також кілька разів вдарив стареньку ногами.
Грошей у домівці хлопці не знайшли, хоча шукали довго та ретельно. Перекинули у будинку все догори дном, заглядали під матраци та в шафи. У кишені пальта, яке висіло у шафі, знайшли лише… дві гривні копійками. Їх із собою не брали, а розкидали по всій кімнаті. Забравши поліно та шибку, втекли з будинку. Викинувши знаряддя вбивства та шибку в канаву, брати пішли спати додому до Михайла. Вранці Вадим пішов додому, а Михайла почали мучити докори сумління: перед очима стояла Антося, вона була живою та докірливо хитала головою. ніби запитуючи: «За що мене вбили?».
У Михайла здали нерви, він пішов додому до дільничного інспектора міліції та розповів, що разом з товаришем вбив односельчанку. Схоже, спершу правоохоронець не повірив почутому. Та коли прийшов разом з Михайлом до будинку Антосі й зазирнув у вікно, справді побачив господиню мертвою. Двері у помешкання були замкнені зсередини. Дільничний викликав слідчо-оперативну групу з райвідділу міліції. Вадима міліціонери швидко розшукали, та коли вивели хлопця на вулицю, він спробував втекти. Його наздогнали та одягнули наручники.
— Навіть при своєчасному наданні кваліфікованої допомоги потерпіла не змогла б залишитися живою. У неї був перелом кісток черепа, — сказали судово-медичні експерти.
Юнаків звинуватили у навмисному вбивстві та розбійному нападі. Під час відтворення події вони показали й розповіли, як вбивали стареньку Антосю.
— За місцем проживання обидва школярі характеризувались негативно. Під час визначення покарання суд врахував, що підсудні вчинили злочин у неповнолітньому віці, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, у вчиненому щиро розкаялись та активно сприяли розкриттю злочину. Ці обставини було визнано як такі, що пом’якшують покарання. Вадима засуджено до дванадцяти років позбавлення волі, Михайло отримав такий же термін покарання, — повідомила «РВ» прокурор відділу прокуратури області Неля Клімашевич, яка була державним обвинувачем на цьому процесі.
Прокурор вважає, що насправді винними в тому, що діти стали злочинцями, є їхні батьки, які не приділяли хлопцям належної уваги. Вони думали лише про те, як дітей нагодувати, і зовсім не займались їхнім вихованням, не реагували на те, що хлопці пропускають шкільні уроки, не цікавились, як ті проводять дозвілля.
