Підприємці з Рівненщини просять скасувати прийняті у вересні закони про запровадження касових апаратів. Натомість пропонують розробити нові, залучивши до обговорення представників малого та середнього бізнесу. Утім, бажаного поки не домоглися: з 1 січня ці закони починають діяти. Держава хоче вивести бізнес з тіні, а підприємці вважають, що цими законами вона, навпаки, заведе його у тінь.
Тож підприємці 2-4 груп уже повинні мати касові апарати або розрахункові термінали. За невидачу фіскальних чеків (на яких має бути вказаний фіскальний номер) штрафуватимуть на 850-1700 гривень. До 2 групи відносять тих, хто має річний доход півтора мільйона гривень на рік, до 5 найманих працівників; 3 група — з річним доходом 5 мільйонів гривень, до 4-ї віднесено сільгоспвиробників.
Не зобов’язані використовувати касові апарати підприємці так званої першої групи — це насамперед ті, що не мають найманих працівників і самі торгують на ринках або надають послуги. Вони залишаться на спрощеній системі оподаткування, їхній річний дохід не має перевищувати 300 тисяч гривень.
Хто продає на ринку вживані чи власні речі, городину тощо, той також не зобов’язаний мати касовий апарат. На ринках чеків не вимагатимуть, в магазинах та закладах харчування чи послуг — так.
Новації запроваджуватимуть поступово, приміром, з 1 жовтня 2020 року усі ювелірні крамниці, магазини секонд-хенду та з продажу техніки з гарантією, аптеки, ресторани, турагенції та готелі зобов’язані проводити усі свої операції через касовий апарат і видавати фіскальні, а не товарні чеки. Якщо покупець придбав товар вартістю понад 850 гривень і йому не видали фіскальний чек, він може повідомити про це у податкову, яка оштрафує продавця на 150% від вартості товару. Покупцю повернуть 100% вартості — це і є кешбек, решта піде в бюджет.
Рівненський підприємець Мирослав Мельничук, який займається торгівлею харчами і підготував прийняте депутатами Рівненської облради звернення до ВР, Кабміну та президента, так коментує нововведення:
— А тепер уявіть ситуацію: підприємець має по одній крамничці у трьох селах, у кожному селі найняв продавця. Це можуть бути жінки пенсійного віку, кожній з яких тепер треба купити смартфон чи планшет зі спеціальною програмою та забезпечити безперебійний інтернет. Без інтернету підприємець може працювати не більше 36 годин і повідомити про це у податкову. Не повідомить — штраф, не так проведе операцію — штраф, не надішле щоденний звіт — штраф.
Касовий апарат, або реєстратор операцій, під’єднано до сервера податкової, і вона може швидко «вичислити» порушника. Що за таких умов зробить підприємець? Зніметься з реєстрації, домовиться з головами сільрад та дільничним інспектором і працюватиме далі, але в тіні. За фіктивне підприємництво йому загрожує кримінальна відповідальність, однак довести це тяжко, бо потрібно фіксувати періодичність, а в масштабах навіть місцевого податкового органу таких підприємців багато.
Торгівлю контрабандним товаром цими законами теж не припинять, з нею треба боротися на митницях. Щоб безперешкодно торгувати контрабандним товаром, потрібно заплатити за документи про його нібито законне походження. Представники великого бізнесу платять і продають такий товар законно, з чеками, а дрібним підприємцям це дорого.
І, зрештою, якщо говорити про захист прав споживачів, то не податкові органи регулюють відносити продавця і покупця, якщо йдеться про неякісний товар чи послугу. Адже тотальний облік через податкову не вивів повністю з «тіні» ринок підакцизних товарів — алкоголю та тютюну, а також лікарських засобів.
Держава обіцяє розробити програмне забезпечення, яке поки що працюватиме у тестовому режимі, а навесні підприємці зможуть його отримати безкоштовно. Однак Мирослав Мельничук сумнівається, що воно коректно працюватиме і вважає, що програму теж доведеться купувати. Адже зараз є безкоштовна програма для бухгалтерів, але є й альтернативні, не безкоштовні, якими, зі слів підприємця, бухгалтери здебільшого користуються, бо вони кращі. Підозрює, що може бути запроваджена абонплата за обслуговування реєстратора операцій з програмою, і це також — додаткові витрати.
Після протестів підприємців під Офісом президента він розпорядився створити при Кабміні координаційну раду, утім, висновки цього органу — рекомендаційні, тобто не обов’язкові до виконання. Чи збільшаться надходження в бюджет від згаданих законів і чи не поменшає легальних підприємців — буде видно до середини наступного року.
Світлана Федас.
