Сьогодні вже нікого не здивуєш у квартирі не те що котом чи собакою, а навіть ящіркою, змією чи павуками. Багато відчайдухів заводять таких незвичних домашніх улюбленців. Однак 47-річний рівнянин Володимир Талащук надто креативно підійшов до цього питання і завів у себе вдома, звичайній багатоповерхівці, порося.
Коли чоловік гуляє зі своїм домашнім улюбленцем, здивовано оглядаються чимало перехожих. Хтось — з усмішкою, хтось — з презирством, мовляв, робити людям нічого. Коли ж ми його побачили вперше, здалося, що чоловік вигулює товстого пса. Та виявилося, що на повідку зовсім не собака, а… поросятко. Причому, дівчинка, про це свідчив величезний жовтий бант.
— Їй вже півтора року, звати Нюша, — каже пан Володимир. — Вона живе зі мною у кімнаті, тому доводиться після прогулянки витирати ратиці, бо любить і по ліжку пострибати.
Чоловік розповів, що завів її, бо працює клоуном — організовує для дітей із дитбудинків та притулків благодійні вистави, і Нюша у цьому неабияк допомагає. Вона і нам продемонструвала кілька своїх «номерів» — приносила паличку, зробила «змійку», «цілувалася», присідала, кланялася… Єдине, чого Нюша не любить, це лоскоту: коли ми брали її за боки — пищала і виривалася.
— Коли посміхаються діти, для мене велика радість, — каже наш співрозмовник. — Я ще з дитинства захоплювався цими кумедними тваринами. Коли гостював у бабусі в селі, то любив їх годувати: збирав для них в садку яблука та пригощав різними смаколиками. Тому дізнавшись про оригінальну породу міні-піг, довго не думав, а відразу вирішив придбати.
Оскільки в Рівному таких тваринок не розводять, Володимиру довелося їхати до Харкова. Заплатив за Нюшу 400 євро. Тому з гумором відповідає на запитання, чи не планує її з’їсти у майбутньому:
— Теоретично з’їсти можна кожного. Але я ж не буду пускати під ніж свинку, за яку заплатив 400 євро.
Поки ми спілкувалися, Нюша побігла знайомитися з двома дівчатами, які гуляли неподалік. Володимир каже, що вона взагалі дуже привітна — її знають у дворі всі сусіди, а особливо діти. Дає себе погладити і пригостити чимось смачненьким.
Взагалі у побуті міні-свинка невибаглива. Їсть вона практично все, те ж саме, що й господар. Основний її раціон — каші, особливо любить гречку і вівсянку. А найбільший для неї делікатес — собачий корм. Єдине, чого Нюші не можна, так це солоного.
Бажано її щодня вигулювати, пояснює господар свинки. Але якщо такої можливості немає, то Нюша без проблем справляє свої потреби у звичайний котячий лоток. Купати її теж не потрібно — вона не має ніякого запаху.
До речі, окрім Нюші, у Володимире є ще й кіт. І тварини чудово ладнають між собою, іноді навіть їдять з однієї миски.
— Як і кожна жінка, Нюшка моя з характером, — сміється Володимир. — Якщо їй щось не подобається, то може й крик здійняти або й за руку вкусити. А взагалі, свинки — дуже охайні й розумні тварини. Вони добре піддаються дресируванню. Моя, приміром, знає зо два десятки команд. Але мені не вдається навчити її виконувати команду «Голос». Ніяк не хоче хрюкати на вимогу. Робить це спонтанно.
Оскільки Нюша у Рівному така одна, то немає і кавалера. Аби її спарувати, потрібно їхати в Харків чи столицю. Хоча якщо Нюша стане мамою, то вже не зможе брати участь у виставах, каже її господар.
— Але все ж тримати таких тварин краще у приватному будинку, — застерігає Володимир. — Бо в квартирі Нюша і шпалери трішки обдерла, і лінолеум подекуди зіпсувала. Так що заводячи домашнього улюбленця, завжди треба добре зважити всі «за» і «проти».
До речі, породу міні-піг, або карликову домашню свиню, вивели селекційно в середині ХХ століття німецькі вчені. Як батьківські пари використовувалися маленькі дикі кабани і в’єтнамські вислочереві свині. В’єтнамська порода приваблювала селекціонерів хорошим імунітетом, невеликими розмірами, високим інтелектом, нерозбірливістю в їжі й схильністю до чистоти. Дорослі тварини виростають до 70см в холці, вагою до 150кг. Забарвлення в міні-пігів бувають різні — чорні, руді, пісочні, мармурові, тигрові, змішані. Тривалість життя 10–15 років. Як декоративні тварини утримуються у квартирі так само, як собаки і кішки, без обмеження простору. А ще вони всеїдні, меню залежить від умов, в яких буде жити порося.
Катерина РОМАНІК,
«Західний аргумент».
