Школярі Корецького району вже декілька зим поспіль змушені мерзнути в холодних класах. Стовпчик термометра впродовж останніх опалювальних сезонів у жодній з районних шкіл не піднімався вище позначки п’ять градусів за Цельсієм. І це незважаючи на те, що тендери із закупівлі вугілля здебільшого проводилися вчасно. Перемагали в тендерах різні підприємці-постачальники, але результат від того не змінювався. В навчальних приміщеннях було тепло лише влітку. Більшість постачальників твердого палива, які хоча б раз брали участь у подібних конкурсах, переконані, що результати тендерів здебільшого відомі заздалегідь. Вважати себе переможцем може той, хто вчасно «поділиться» з районним чиновником. За таких умов до уваги не береться ні ціна вугілля, ні його якість.
Школярі Корецького району вже декілька зим поспіль змушені мерзнути в холодних класах. Стовпчик термометра впродовж останніх опалювальних сезонів у жодній з районних шкіл не піднімався вище позначки п’ять градусів за Цельсієм. І це незважаючи на те, що тендери із закупівлі вугілля здебільшого проводилися вчасно. Перемагали в тендерах різні підприємці-постачальники, але результат від того не змінювався. В навчальних приміщеннях було тепло лише влітку. Більшість постачальників твердого палива, які хоча б раз брали участь у подібних конкурсах, переконані, що результати тендерів здебільшого відомі заздалегідь. Вважати себе переможцем може той, хто вчасно «поділиться» з районним чиновником. За таких умов до уваги не береться ні ціна вугілля, ні його якість. Розповідає приватний підприємець Катерина Караманова: — У січні 2005 року я взяла участь у тендері на постачання вугілля та брикету для шкіл Корецького району. Моя ціна тоді була однією з найнижчих. Однак на це уваги ніхто не звернув і виграв підприємець, в якого тонна вугілля коштувала на 25 гривень дорожче від моєї. Я подала скаргу в прокуратуру району та районну адміністрацію, але ніякої реакції не було. Взимку цього року я знову беру участь у тендері, організованому Корецьким районним відділом освіти із закупівлі кам’яного вугілля. Умови тендера були досить жорсткими. По-перше, потрібно було внести на банківський рахунок 15% від загальної суму коштів як гарантію виконання забов’язань. Але найголовнішою вимогою було поставити вугілля із золою 27%. Це вважається одним з найкращих сортів твердого палива. Тоді участь у тендері брало чимало різних підприємців. Але виграв приватний підприємець, який запропонував найнижчу ціну — 238 гривень за тонну. Такий результат обурив усіх без винятку підприємців, оскільки всі вони дуже добре знали, що така ціна нереальна. Для прикладу, відпускна вартість такого вугілля, яке видобуває лише одна шахта в Західному регіоні у Червонограді, становить 360 гривень. А ще до цього потрібно додати витрати на доставку. Зрештою, кількість такого вугілля у 1 700 тонн була просто нереальною навіть при максимальній завантаженості роботи шахти. Зважаючи на це, ми домоглися і організували перевірку поставленого цим підприємцем вугілля. Мій представник побував у більшості шкіл району і побачив, яке низькосортне вугілля було туди відвантажено. Але на захист підприємця стала колишній начальник районного управління освіти. Сказала, що проби будуть відбиратися лише з наступного завозу. Ми за власний кошт замовили експертизу, і виявилося, що в школи було відвантажено вугілля із золою 62%, яке взагалі заборонене для відвантаження з шахт. Зрозуміло, що ця інформація не могла пройти повз увагу комісії і розгорівся скандал. Виявилося, що підприємець у багатьох школах домовлявся з директорами, аби ті не лише заплющували очі на якість вугілля, а ще й замість завезеної кількості у накладних дописували зайві тонни. Як з’ясувалося згодом, у цього ж підприємця було ще декілька тендерів, на яких він таким самим чином «нагрівався». Найбільше обурювало те, що він займався поставками для інтернатів шкарпеток та цукерок і таким чином збагачувався за рахунок знедолених дітей. Ми поставили умову розірвати договір (так згідно з законом діють у подібних випадках) і переказати грошову заставу на користь бюджету. Ні першої умови, ні другої виконано не було, натомість почався тиск з боку підприємця і голови Корецької райдержадміністрації. Ми подали скаргу в районну прокуратуру, але результату теж досі не домоглися. Єдиним позитивним моментом є те, що колишня начальник районного управління освіти пішла у відставку. Але цей результат нас зовсім не задовольняє. Ми плануємо довести цю справу до кінця і добитися правди. Нехай той підприємець поверне дітям вкрадені цукерки та шкарпетки, а також нарешті відповість за те, що тисячі школярів району через його вугілля змушені були цілу зиму мерзнути.
Коментарі Руслан Сивий, голова Корецької районної адміністрації: — Наприкінці серпня представники контрольно-ревізійного управління проводили у нас перевірку щодо тендерів. І ніяких серйозних порушень не виявили, оскільки ми проводили ці торги згідно з чинним законодавством. А скаржники завжди були і будуть. Це нормальне явище, тому що в тендерах є ті, хто їх виграв, і ті, хто програв. У будь-якому разі, я робив і робитиму все, аби школи вчасно були забезпечені вугіллям і діти взимку не мерзли. Наталя Шуляк, начальник Корецького районного відділу освіти: — Я тільки два місяці на цій посаді, тому говорити про те, що було декілька років тому, не можу. В будь-якому разі, я переконана, якби були порушення, то прокуратура їх виявила б. Взагалі мені невідомо, чому пані Караманова скаржиться, адже її особисті інтереси ніяк не зачеплені. Вона була і залишається у нас у районі постачальником торфу. На початку жовтня ми провели тендери із закупівлі вугілля. Жодних проблем під час проведення тендера і скарг після нього не було. P.S. Корецький район — не єдиний, що «засвітився» в тендерах із закупівлі вугілля. Як свідчить практика, проблеми із проведенням тендерів і різноманітні скарги та позови є звичайним явищем для більшості районів. Для прикладу, коли готувався матеріал, у редакцію прийшла приватний підприємець Неля Марчук і надала пакет документів, де містилися докази зловживань районних чиновників під час проведення тендера на закупівлю вугілля для шкіл Зарічненського району. Де є великі бюджетні кошти — завжди знайдуться охочі їх «освоїти».
