У Рівному триває епопея довкола тарифів на воду та тепло. Депутати Рівненської міської ради та експерти комунальної галузі намагаються добитися того, щоб тарифи були переглянуті у бік зменшення. Переконують, на 10-15 відсотків полегшити життя рівнянам можна.
Ось тільки від такої ініціативи, з огляду на інформацію, яку час від часу оприлюднюють члени тарифної комісії, керівництво теплопостачального підприємства та «Рівнеоблводоканалу» не в захваті. І якщо ТОВ «Рівнетеплоенерго» — це приватна структура, яку контролюють люди бізнесу, то «Рівнеоблводоканал» є майном територіальних громад Рівненської області! Адже це комунальний заклад облради. Такий факт не заважає його керівництву ігнорувати думку депутатів, які представляють інтереси громади, й усіляко приховувати від них інформацію, яка могла б допомогти зменшити тариф.
Зрозуміти мотиви такої поведінки насправді не складно. На жаль, в Україні комунальні та держпідприємства працюють не на бюджет, а на дядька, який їх очолює або прикриває. Схоже, така ситуація і на «Рівнеоблводоканалі», яким керує Андрій Карауш.
Очолив підприємство Андрій Карауш 4 роки тому, в той час, як воно перебувало на стадії занепаду. До цього про нового керівника підприємства ніхто на Рівненщині нічого не знав. Тодішній голова Рівненської ОДА Василь Берташ представив його як людину нову, яка приїхала з далекого тоді ще Кіровограду, нині Кропивницького. Зрозуміти логіки такого призначення спершу не могли, адже у Рівному достатньо фахівців, які могли очолити це підприємство. Щоправда, до призначення пана Карауша містом ширилася чутка, що підприємство намагаються віддати в концесію або приватизувати, довівши його до збанкрутування. Наближені до політичних еліт області особи говорили, що воно приглянулося відомому українському олігархові, власнику «Рівнеазоту» Дмитрові Фірташу, перед підприємством якого водоканал мав шалені борги за очищення стоків. Згодом депутати обласної ради, попри особисту позицію та політичну належність, були одностайні в тому, що Василь Берташ призначив Андрія Карауша директором «Рівнеоблводоканалу» на вимогу олігарха Фірташа. Завдання Андрій Карауш мав одне: зробити все, щоб підприємство перейшло в приватні руки. Подейкують, так і було б, якби не Майдан! Події у столиці та по всій Україні зламали чимало планів, в тому числі й щодо цього комунального підприємства. Дивним чином, саме відразу після Майдану в рекордні терміни КП «Рівнеоблводоканал» перестало бути збитковим. Більше того, почало заробляти для обласної казни кошти. Як так склалося, що розвиток підприємства припав на економічно складні для країни часи, зрозуміти важко, але є думка, що підприємство ніколи й не було збитковим, а всі його проблеми штучно створені з метою певних осіб привласнити цей ласий шматок пирога.
Коли ж нависла загроза, панові Караушу нічого не залишалося, як боротися за збереження посади, яка за короткий час забезпечила його сім'ю до кінця життя.
За кілька років проживання в Рівному пан Карауш та його дружина стали власниками елітної нерухомості та завели прибутковий бізнес. І це, як то мовиться, на одну лише зарплату! Точніше, на дві зарплати, бо після того, як пан Карауш очолив підприємство, спеціально для його дружини була створена посада керівника сектору зовнішніх зв'язків підприємства, де вона працювала до виходу в декрет. Як виявляється, зарплати директора та керівника сектору достатньо, щоб за 4 роки стати власниками двох квартир в новобудовах, одна з яких є дворівневою, а також комерційного приміщення в серці елітного мікрорайону «Щасливе». Крім того, розпочати аптечний бізнес, на відкриття якого, за скромними підрахунками фармацевтів, потрібно щонайменше 40-50 тис. у.о., що в гривневому еквіваленті становить близько мільйона гривень. Йдеться про аптеку PANAKEIA PHARMA, яка зареєстрована на дружину пана Карауша. Плюсуємо до цього дворівневу квартиру в новобудові за адресою Клима Савури, 14а та квартиру, в якій нині проживає подружжя Караушів, доки на Клима Савури роблять ремонт (це інша новобудова — на вулиці Тихій у центрі міста). Плюс квадратів 50 в елітному мікрорайоні, де розташована аптека дружини — і ми отримуємо суму, яку з легкістю та чесно може заробити працьовитий директор комунального підприємства. Сумарна ринкова вартість всієї нерухомості становить щонайменше 150 тисяч доларів США, що в гривневому еквіваленті становить близько 4?000?000 грн! І це при офіційній зарплаті директора близько 12?000 гривень на місяць. За чотири роки, за умов, що, крім зарплати, виплачувалися премії та за ці гроші Андрій Карауш навіть хліба не купував, все, що він міг би закумулювати, — це близько 800 тисяч гривень! І це лише те, про що відомо широкому загалу, те, що сім'я Караушів ніколи ні від кого не приховувала.
Тим часом тариф на воду для рівненського простолюду ніхто зменшувати не збирається, про що для місцевих ЗМІ неодноразово заявляв сам Андрій Карауш. Навпаки, за інформацією Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 19 серпня 2016 року відбулося її засідання у формі відкритого слухання, на якому були прийняті рішення збільшити тариф для рівнян на 20%! Тож виникає логічне запитання: чи вдасться депутатам захистити рівнян від тарифного свавіля, або скільки ще елітної нерухомості з'явиться в Андрія Карауша?
