9 листопада у Рівненському районі провели в останню дорогу трьох українських військовослужбовців, повідомляє Рівненська РВА. Попрощалися з Валерієм Шигорєвим із Рівненської громади, Віктором Прокопчуком із Гощанської та Віктором Яворським зі Здолбунівської громади.
В останню дорогу провели також Василя Полюховича із Зарічненської громади та Олександра Папенка із Сарн.
Василь Полюхович народився 13 листопада 1978 року. Проживав у селі Олександрове. Молодший сержант ЗСУ захищав Україну у складі 21-ї окремої механізованої бригади. Служив на посаді марксмена 1-го відділення 2-го механізованого взводу. 24 жовтня 2026 року життя захисника обірвалося під час виконання бойового завдання на Сумщині.
Олександр Папенко народився 28 січня 1976 року в Києві. У зрілому віці разом із сім’єю переїхав до Сарн. Під час проведення антитерористичної операції він захищав Україну на Донеччині у складі 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році військовослужбовець добровільно продовжив захищати Батьківщину. Служив навідником мінометної батареї 88-го окремого батальйону морської піхоти. Разом із побратимами боронив Херсонщину. Чотири важкі поранення суттєво позначилися на здоров’ї захисника, але він знову повертався до побратимів. Згодом продовжив військову службу у 106-й окремій бригаді територіальної оборони на посаді радіотелефоніста 2-го мінометного взводу 2-го батальйону безпілотних систем. 29 жовтня 2026 року молодший сержант Олександр Папенко помер у військовому госпіталі в Києві.
Валерій Шигорєв народився 17 квітня 1975 року в Рівному. Навчався у школі № 24, а згодом здобув фах зварювальника у професійно-технічному училищі № 10. Строкову службу проходив у Національній гвардії України, де отримав звання сержанта.
У цивільному житті займався підприємництвом і виготовляв броньовані двері.
До лав ЗСУ Валерій приєднався у липні 2024 року. У лютому 2025-го отримав поранення на передовій. Після лікування повернувся до служби та став інструктором, передаючи свій досвід іншим військовослужбовцям.
1 листопада 2026 року 51-річний старший сержант помер у Дніпропетровській області внаслідок мінно-вибухової травми. У нього залишилися мама, брат і син.
Поховали Захисника на Алеї Героїв кладовища «Нове» у Рівному.
Віктор Прокопчук народився 14 березня 1984 року в селі Тучин, де минули його дитинство та шкільні роки. Після закінчення місцевої школи працював у будівельній сфері. У 2009 році створив сім’ю.
На військову службу Віктор став у лютому 2025 року. Служив у 425-му окремому штурмовому полку «Скеля».
З 11 травня 2025 року військовослужбовець вважався зниклим безвісти. За результатами ДНК-експертизи вдалося встановити, що солдат загинув того ж дня під час виконання бойового завдання поблизу села Павлівка Сумського району на Сумщині.
Поховали Віктора Прокопчука на місцевому кладовищі.
Віктор Яворський народився у Здолбунові. Навчався у міській школі № 5, а згодом закінчив Здолбунівський професійний ліцей залізничного транспорту за спеціальністю «помічник машиніста».
Працював на залізниці, пізніше виїхав на заробітки за кордон.
Навесні 2026 року Віктор долучився до захисту України. Після навчання на Харківському полігоні проходив службу на Донеччині у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.
31 жовтня 2026 року Захисник загинув на Донеччині під час виконання військового обов’язку.
Поховали Героя на місцевому кладовищі.
Вічна пам’ять і шана Захисникам України!
