Андрій Яремчук народився у селі Світанок на Кореччині. Після закінчення школи — пішов на строкову службу в армію. Коли ж повернувся, присвятив себе роботі на будівництві в Україні та за кордоном.
– Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, Андрій саме повернувся додому. За мобілізацією вже 5 березня 2022 року був призваний у військо. Не відмовлявся, казав, що мусить захищати Україну, що це його обов’язок, – розповідає дружина Героя Оксана.
Людина-усмішка — таким завжди пам’ятатимуть Андрія рідні, друзі та знайомі. Надзвичайно позитивний, веселий, добрий, чесний та щирий. Андрій завжди дбав про рідних. Був найкращим татом та чоловіком. Про службу дружині та 17-річному синові Назару розповідав мало. Лише заспокоював, що все буде добре, щоб найдорожчі не хвилювалися.
Упродовж тривалого часу Андрій ніс службу на кордоні з Білоруссю, але цьогоріч 5 січня вирушив з побратимами на Донеччину.
– Коли вони їхали, запитувала, як хлопці налаштовані. Андрій прямо казав, що всі вони усвідомлюють, що це може бути дорога в один кінець, – пригадує дружина. – Він був помічником кулеметника, але не міг без автівки. Тож як водій, вивозив хлопців на позиції… Тоді ж і потрапив під обстріл, фактично на п’ятий день перебування там.
