У порівнянні із румунською пресою наша тодішня «шевченкоманія» (ви ще не забули як тоді «вболівали» за «Мілан»?) виглядала блідою тінню справжнього поклоніння іноземному футболу із кількома щасливчиками-румунами. До чого це призвело знаєте самі – румунські футбольні клуби вже давно ні на що взагалі не претендують, хоча, на відміну від нас, вони мали колись Кубок чемпіонів! Національна команда Румунії теж вже давно нікого окрім України не перемагала.
Скажете, що у нас не краще? Саме так – свідчення тому щоденні повідомлення про українського футболіста Забарного, який перейшов до клубу-володаря Кубку чемпіонів. Щодня наші спортивні і не лише спортивні ресурси повняться «новинами» про цього футболіста, який насправді ще нічого в житті не виграв. Але для нас він суперзірка, про кожен чих якого слід повідомити широку публіку. Чому ні, коли услід за новинами про Забарного нас вже який рік нас щодня чи майже щодня бомбардують новинами про колишніх футболістів-алкоголіків!
Не подумайте, я зовсім не проти футболіста Забарного і бажаю йому найкращих успіхів! Мене непокоїть наш спосіб висвітлення його виступів. З одного боку нічого не вдієш – подібна практики існує не лише у нас і виглядає тим потворніше, чим нижчий у тій чи іншій країні рівень футболу. Публіка хаває і добре! Мені прикро за українських футболістів, які нині виступають за наші команди, і про яких нам практично нічого не повідомляють. Як колись у Румунії, чий футбол із одного із найсильніших перетворився самі знаєте на що. Власне, як і у нас, де головний у футболі – Забарний!





