Незабаром наші шляхи з «нетканкою» назавжди розійшлися, і цих слів я у подальшому житті ніде і ніколи не чув. Аж до останнього часу, коли у нашій мові міцно прописалося вороже слово «атжать». К»ц»пи взагалі майстри винаходити нові слова, які позначають нові явища. Бо що означає «атжать»? Означає «забрати», але так казати не можна. Бо забирання майна чи цінностей таким способом потребує іншого слова. Такого, яке би позначило незаконність і несправедливість відбирання того чи іншого майна у попередніх власників, але позначило м’яко, не образливо. Звісно, що нове дієслово з’явилося і розповсюдилось разом із практикою відбирання майна за допомогою влади, сили, судів та інших всім відомих способів, яким багатіли і досі багатіють спритні особи на території колишнього СССР.
Тож ми можемо скільки завгодно волати про нашу незалежність від к»ц»пів, про нашу прихильність до рідної мови і ненависть до мови ворожої, але слово «віджати», яке ви щодня хоч раз прочитаєте в українських новинах, свідчить про те, що ми нікуди від тих к»ц»пів не поділися. Тому що з ентузіазмом підхопили від них абсолютно вороже слово, яке не має в нашій мові жодних коренів. Зате у нас є що згаданим словом називати. До речі, окуповані ворогами українські території є в їхній версії саме «віджатими»…
