Однак інформація, яка вийшла зі стану БЮТ, як граната із зірваною чекою, крутиться, сичить, іскрить, але до громадянського вибуху поки що не приводить. Сумніви — ось головне пояснення. Я наштовхуюся на них на довжелезних форумах, у спілкуванні з депутатами, журналістами, чиновниками, знайомими. “Хіба вона мало брехала? Хіба Сара Бернар варта її нігтя? Вона заявила у своєму інтерв’ю, що 15 травня буде не вердикт касаційного суду, а результат тиску Заходу, — ось і дає Заходу підстави посилити тиск. Хто бачив синці? Власенко, дочка і Кожем’якін? Та ж вони зацікавлена сторона! Що, Карпачова теж бачила? Та ж вона мстить “Регіонам” за відставку. Її помічник бачив? Та ж він повністю під впливом Карпачової”. І т.д. і т.п.
Що ж… Бумеранги повертаються у найбільш непідходящий момент. Розставити в цій історії всі крапки над “i” вкрай складно. Нас із вами до Юлії Володимирівни в камеру не пустять. Але в цій драговині взаємних гнівних, наступальних, боягузливих, оборонних, взаємовиключних і ангажованих заяв я спробувала знайти кілька острівців твердого об’єктивного ґрунту.
По-перше, Віктор Янукович чудово усвідомлює, що справа Тимошенко — ключова для побудови його відносин із Європою і далеко не остання у списку його проблем із Росією. Янукович посадив Тимошенко у в’язницю, а вона його оточила. Господар Банкової не міг не звернути увагу на єдину й жорстку реакцію “від Москви до самих до окраїн — до Вашингтона” на заяву Юлії Володимирівни про її побиття та оголошення нею голодування. Це загрожує не просто лайт-ізоляцією, а більш серйозними й відчутними для особистих перспектив та бізнесу наслідками.
Що в такій ситуації повинен зробити президент, незалежно від того, ким він є — порядною людиною чи підлим єзуїтом? Він повинен гучно оголосити, що зважаючи на значущість висунутих Юлією Тимошенко обвинувачень, важливість забезпечення українського суспільства правдивою інформацією в цьому принциповому питанні та необхідність надати об’єктивні дані нашим європейським і російським партнерам, президент бере під особистий контроль розслідування ситуації. Янукович оперативно, негайно вимагає досконалого дотримання юридичних процедур, покликаних встановити правду. Огляд (зняття побоїв) проводиться у присутності адвоката; пенітенціарна служба, дотримуючись норм закону, пропускає до Тимошенко депутатів-лікарів із різних фракцій. Комуніст Гайдаєв і “регіонал” Бахтєєва отримують до Тимошенко такий самий доступ, як “бютівці” Шевчук і Передерій. Вердикт перших і других лягає в основу результату розслідування. Факт побиття встановлено? Янукович гнівно й публічно розмазує керівництво пенітенціарної системи, а прямі учасники йдуть під суд. Встановлено відсутність побиття та його слідів? Янукович гнівно й публічно розмазує Тимошенко. І кругом— король! Раду розблоковано; цивілізований світ задоволений; істину встановлено. Але ж Янукович цього не зробив. Чому? Адже лінія поведінки абсолютно очевидна! Однак він вибрав іншу, перевірену: пішов зі спільниками у відмову. А може, це просто диктат життєвого досвіду — ніколи не змінювати показань? У кожному разі, влада вирішила, що краще буде інформаційну хвилю, зняту захистом Тимошенко і депутатами БЮТ, збити зустрічною — з демонстрацією туманного відео. Чому влада? Тому що я пам’ятаю механізм появи в Мережі запису ландиківського розгуляю в ресторані “Баккара”. Тому що заява пенітенціарників про справжність відео, зробленого камерами спостереження в Київському СІЗО, — це явка з повинною; зізнання у злочині; тюрма, якої вони не бояться, бо захищені найвищими гарантіями. Втім, відвернути увагу від качанівських подій покликана не тільки контрінформаційна хвиля, а й вибухова… Це ж треба — як до речі вибухнули урни в Дніпропетровську!
По-друге, чому адвоката Юлії Тимошенко Сергія Власенка не допустили до підзахисної на першу вимогу? За законом він має право на це й у сніг, і в спеку, не кажучи вже про санітарний день. До речі, про любов до чистоти й нелюбов до тарганів: санітарним днем у Качанівській колонії є кожен останній день місяця. 23 квітня, в понеділок, місяць не закінчувався. Саме цього дня чекала Юлія Тимошенко для того, щоб написати заяву у присутності та з урахуванням порад адвоката.
Але Власенка до неї не допустили. Оголосили санітарним і вівторок. Що за напад охайності? Спонтанне рішення парламентської опозиції на чолі з “бютівцями” блокувати роботу Верховної Ради спричинило внесення коректив у санітарні плани тюремників. На четвертий день, після насильницького транспортування Юлії Тимошенко до лікарні, Власенко був допущений до підзахисної. Але синці зійти не встигли…
По-третє, не може не звернути на себе увагу суперечливість заяв представників пенітенціарної системи та прокуратури. У той час як перші стверджують, що силових методів до Тимошенко не застосовували, прокурор Харківської області Г.Тюрін визнав: “Людина зібралася, вдяглася, а потім лягла на ліжко й сказала: “Я нікуди не поїду”. Відповідно до закону, Кримінально-виконавчого кодексу має право пенітенціарна служба задіяти фізичний вплив: узяли на руки, віднесли в машину й доправили до лікарні”. Проте нагадаю, що лікуватися — це право Тимошенко, а не обов’язок. У Юлії Володимирівни немає відкритої форми туберкульозу, в разі наявності якої насильство за відмови від лікування було б законним і виправданим. Багато хто дивується: “Чому Тимошенко, вся така хвора, відмовляється від лікування?”. Відповідь проста: вона не довіряє лікарям, призначеним владою. Не хотілося б кидати тінь на лікарів Харківської залізничної лікарні — немає приводу. Але є досвід: не один десяток обвинувачених і свідків у надзвичайно важливих справах перед смертю останніми бачили саме лікарів. Тут і свідки у справі про криворізький вибух, і ватажок “банди перевертнів” Гончаров, і спільники Болотських, які розстріляли в Донецькому аеропорту депутата Щербаня… Тимошенко назвала ім’я професіонала, якому готова довірити своє лікування, — Микола Поліщук, визнаний у світі нейрохірург. Не допустили.
По-четверте, минулої п’ятниці надбанням громадськості стали результати експертизи, проведеної за фотографіями Юлії Тимошенко, які в Качанівській колонії на п’ятий день після інциденту зробив представник інституту омбудсмена. Висновок медиків і звернення Н.Карпачової до Генпрокуратури оприлюднив сайт “Лівий берег”. За інформацією DT.UA, добою раніше ці фото було передано в посольства США та Німеччини. Вважаю, реакція Європейського Союзу, Вашингтона й, можливо, Москви не забариться. І питання не в розмірі синців і масштабі завданих каліцтв. Питання в мерзенності всього, що відбувається в Україні Януковича, та образливості брехні.
