З’ясувалося, що Нью-Йорк відстає від Лондона всього на один пункт, у Пекіні живе недостатньо іноземців для того, щоб він міг претендувати на престижний титул, а Вашингтон, що має значну економічну і політичну владу, не може бути загальним прикладом.
Дослідження проводилося по дев’яти містах: Пекін, Шанхай, Токіо, Делі, Мумбаї, Мехіко, Вашингтон, Нью-Йорк, Лондон. У вересні читачам журналу запропонують зробити власний вибір, проголосувавши за один із претендентів.
Міста оцінювали за п’ятьма критеріями: влада і політичний вплив, прибуток і добробут, освіта, контакти й економічні зв’язки, культура. За першим критерієм лідирує Вашингтон, за всіма іншими перевагу дослідники віддали Лондону і Нью-Йорку. У підсумку американський мегаполіс відстав від столиці Великобританії на один пункт — економічна потужність і політичний вплив.
Газета відзначає, що для всіх світових столиць, починаючи із давнини, першорядне значення мала влада, потім слідували економічна потужність, космополітизм, розквіт наук. Важливим критерієм була і здатність бути прикладом для наслідування, джерелом нових ідей.
Не всі міста, що опинилися в списку кандидатів на звання столиці світу, можуть похизуватися вищими балами за всіма критеріями. Так, у Пекіна чітко простежується зосередженість на національних цінностях — у столиці Китаю живе всього 1% іноземних жителів. Вашингтон, хоча й має велику економічну і політичну владу, але не має необхідної харизми, щоб стати лідером дослідження.
Таким чином, тільки Лондон задовольнив усім вимогам авторів рейтингу. У ньому живуть багато іноземців, проповідуються космополітичні ідеї, є розвинений фінансовий ринок, наукові, освітні і культурні установи мають високий рівень глобальних зв’язків.
