У виставковій залі музею розмістили кілька десятків великих і малих робіт, головним матеріалом для створення яких є нитка. Як відомо, поштовхом для розвитку художніх здібностей для колишньої рівнянки Рудницької стала хвороба. У 2004 році через проблеми з хребтом вона майже півроку була прикута до ліжка. Щоб розважити себе, почала вишивати. З того часу, вже оговтавшись від недуги, вона створила велику кількість художніх робіт, хоча середній час для виготовлення однієї — майже два місяці.
Малювати і вишивати Рудницька продовжила й тоді, коли стався рецидив хвороби у 2008 році. Як зізнається авторка робіт, це заняття дозволило уникати поганих думок. Оптимізму художниці додавало, мабуть, і те, що у цей час її роботи мандрували як українськими, так і європейськими виставковими залами — зокрема, понад 70 експозицій відбулося у Литві, Болгарії, Македонії, Румунії, Франції, Голландії, навіть у Південній Кореї.
Рівненська ж виставка має назву “Містерія літочислення”. Загалом у творчості Рудницької багато етнічно-міфічних українських мотивів. Авторка використовує яскраву колористику, чим насамперед і вражає звичайного глядача. Як можна нитками “вимальовувати” найменші деталі у вишитій картині — не розуміє й Галина Кульчинська. Хоча у неї на роботі висять репродукції картин Рудницької, котрі, зі слів чиновниці, її оберігають. Побачити художні твори можна буде до кінця вересня.
Разом з презентацією виставки у рідному місті Анжеліка Рудницька розповіла й про свою нову книгу, присвячену Оксані Білозір.
