Однак після вторгнення той добровольцем пішов до війська, повідомляє 23 інженерно-позиційний полк.
А уміння працювати на землі, витримка та дисципліна стали корисними і в умовах служби.
«Нас в селі назбиралось 18 хлопців-добровольців. Ми не чекали, що хтось нам привезе повістки чи покличе в армію. Ми боялись втратити Україну. Тому самі поїхали у військкомат. І нас всіх до одного – мобілізували» – згадує доброволець, котрий ще з березня 2022 року розпочав службу у складі нашого полку.
Уже у квітні цього ж року Микола разом зі своїм взводом виконував завдання на Харківському напрямку. Там проходили перші ротації, які стали справжньою школою бойового інженерного досвіду.
Підрозділи полку зводили траншеї, ходи сполучення, бліндажі, укриття, бійниці та інші фортифікаційні споруди – усе, що рятує життя військовослужбовців ЗСУ на передовій.
Робота була важкою, часто – майже повністю ручною, без техніки. Земля, глина, дерево, бетон, сталь і людські руки, що перетворювали все це на справжню лінію оборони.
«Спочатку було важко. Багато з нас не знало, як воно має бути. Але у нас була ціль і ми йшли до неї. Швидко вчились. А коли побачили результати, то розуміли, що це приносить користь, що ми тут, будуючи оборону, реально захищаємо», – розповідає військовий.
Після Харківського напрямку були й інші.
«Чотири місяці на Куп’янську… Ми розуміли, що від наших фортифікаційних споруд залежить безпека бійців ЗСУ. Тому працювали на повну силу», – пригадує побратим.
Протягом цих трьох з половиною років служби в полку, у старшого сержанта безліч виїздів на позиції. За плечима кілька ротацій, серед яких дві найдовших – кожна по року.
«Виїжджаємо на позиції. Виконуємо бойові завдання до тих пір поки не починаються обстріли. Також ворожі дронові атаки теж перешкоджають нашій діяльності. Але коли потім бачиш готовий бліндаж чи укриття, розумієш, що твоя праця – це чиєсь врятоване життя. Тому руки опускати не маємо права. Продовжуємо боротьбу і далі йдемо до спільної Перемоги» – наголошує військовий.
Місцеві жителі у прифронтових районах добре знають наші підрозділи. Військові не лише будують оборону, а й допомагають людям – привозять дрова, воду, іноді ремонтують оселі.
За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність українському народові та військовій присязі, незламність духу, зразкове виконання службового обов’язку та високий професіоналізм, проявлений в умовах збройної агресії російської федерації проти України старший сержант Микола нагороджений Президентською відзнакою – «За оборону України», відзнакою «За сумлінну службу» від Головнокомандувача ЗСУ, а також почесною відзнакою 23 інженерно-позиційного полку – «Надійний захист у бою».
