Рівненський апеляційний суд скасував рішення місцевого суду у справі між банком і боржниками щодо іпотечної квартири.
Йдеться про кредит, який жінка оформила ще у 2008 році. Для гарантії повернення коштів вона передала в іпотеку квартиру. Через несплату кредиту банк ще у 2011 році через суд отримав право продати це житло на торгах для погашення боргу.
Згодом боржники звернулися до суду з вимогою скасувати реєстрацію права власності банку на квартиру. Місцевий суд частково підтримав їх, вважаючи, що люди нібито не отримували попереджень про борг, а банк вказав завищену суму заборгованості.
Однак апеляційний суд дійшов протилежного висновку. Судді встановили, що банк надсилав боржникам письмові повідомлення з вимогою погасити борг і попередженням про можливе стягнення квартири. Листи повернулися через те, що їх не забрали з пошти, що, за законом, не звільняє боржників від відповідальності.
Також апеляційний суд зазначив, що сума боргу могла змінюватися з роками, адже рішення суду про стягнення боргу ухвалили ще понад 13 років тому, а за цей час боржники так і не виконали його. При цьому вони не оскаржували оцінку квартири та не довели, що борг був відсутній.
Суд наголосив, що державний реєстратор не зобов’язаний перевіряти правильність розрахунку боргу – це не входить до його повноважень.
У підсумку Рівненський апеляційний суд визнав, що місцевий суд помилився, скасував його рішення та відмовив боржникам у задоволенні позову. Право власності банку на іпотечну квартиру залишили чинним.
