Усе почалося як звичайна прогулянка перед уроком у музичній школі. Мишко, який народився на Луганщині, разом із родиною переїхав на Рівненщину у 2019 році, рятуючись від війни. Тут хлопець пішов до школи, захопився вокалом, але, як і будь-яка дитина, любив пригоди. Мальовнича річка, яку міцні морози перетворили на справжню арену, стала для дітлахів улюбленим зимовим майданчиком. Проте радість обірвалася миттєво — лід під ногами Михайла підступно розійшовся, і дитина опинилася в крижаній пастці.
Поруч випадково опинився Олександр. Він проходив повз річку й помітив хлопчика, який грався на льоду на самоті, без дорослих чи друзів. Курсант зупинився, відчуваючи небезпеку, але щойно набрав повітря, аби гукнути малого, як почув характерний тріск.
— Часу на роздуми не було. Я вийшов на лід і спокійно сказав хлопчику: “Головне — не панікуй! Тягнись до мене!” — згадує Олександр.
Діяв він рішуче й професійно: вхопив Михайлика за капюшон і витягнув із ополонки. Та лід знову почав кришитися. Тоді курсант відштовхнув дитину подалі від небезпечної ділянки й миттєво вибрався сам.
Найбільше врятований Михайлик боявся не холоду, а… розчарувати маму. Навіть мокрий на морозі, він відмовлявся називати її номер телефону, думаючи, що вона засмутиться. Олександр провів хлопця до школи, допоміг зняти крижаний одяг і посадив гріти руки біля батареї.
— Я вважаю, що це Божа воля, — зізнається мати Михайла, Ольга. — Зараз такі часи, що багато байдужих, але Сашко побачив дитину, що тоне, і врятував. Мишко міг загинути чи дуже сильно захворіти, а завдяки Олександрові він живий і здоровий. Ми дуже вдячні.
Коли Михайлик оговтався й відігрівся, він запросив свого рятівника разом із побратимами-курсантами на концерт у музичній школі. Майбутні офіцери не прийшли з порожніми руками — подарували юному співаку прапор з автографами та іграшковий танк на дистанційному керуванні.
Михайло виступив чудово, жодної застуди — ніби й не було того крижаного полону. Батьки й вчителі щиро дякували Олександру, але він лише скромно відповів: “Я впевнений — так на моєму місці вчинив би кожен“.
