Баклажани на зиму можна не лише смажити чи маринувати. Один зі старовинних способів — природне квашення. Завдяки молочнокислому бродінню овочі залишаються пружними, соковитими та хрумкими, а для приготування не потрібні ні оцет, ні олія.
Для начинки знадобляться морква, часник і свіжа петрушка.
Овочі використовують у сирому вигляді — їх не потрібно обсмажувати. Саме так начинка зберігає свіжість, а під час ферментації насичує баклажани ароматом і пікантним смаком.
Важливу роль відіграє розсіл. На один літр води беруть дві столові ложки кам’яної і не йодованої солі. Баклажани мають постійно перебувати під рідиною, тому зверху встановлюють гніт вагою приблизно 2–3 кілограми. Це допомагає уникнути контакту овочів із повітрям та появи плісняви.
За кімнатної температури процес бродіння зазвичай займає від трьох до п’яти днів. Після цього ємність переносять у холодильник або прохолодний льох. Їсти закуску можна вже через кілька днів, однак приблизно за місяць її смак стає більш насиченим і набуває характерної приємної кислинки.
За правильного зберігання квашені баклажани можуть залишатися придатними до шести місяців.
Такий спосіб дозволяє отримати натуральну зимову закуску з хрумкою текстурою та насиченим овочевим смаком — без оцту, олії та промислових консервантів.
