Може, міській владі настав час будувати нові дитячі садки, а не лише розподіляти місця у тих, що були збудовані за часів щасливого дитинства Володі Хомка? Поки що Володимир Хомко дав «усне» (тобто незаконне) розпорядження не реєструвати в електронній черзі у дитячі садки дітей, чиї батьки не зареєстровані у Рівному. Наполягає, що така система у всьому світі. Мабуть, не знає, що у Європі та США, де живе його донька, реєстрація — справа декларативна і не прив’язана до власності на майно, як в Україні.
Володимир Хомко, міський голова Рівного:
— Є моє усне розпорядження — тих, хто не прописаний у Рівному, не ставити в електронну чергу до дитячих садків. Письмового розпорядження не буде. Несправедливо, що ми будемо витрачати свої субвенції на дітей з інших територіальних громад. Там, де прописані, там нехай і ходять у дитячі садки. Якщо ми дозволимо з сіл дітям йти у дитячі садки Рівного, то туди не потраплять рівненські. Прописуйтеся у Рівному і ходіть у дитячий садок тут. Якщо не згідні — робімо референдум. У дитсадках міста не вистачає 1000 місць. Ті, які вивільняться завдяки вказівці, будуть для людей, які живуть і платять гроші у Рівному. Має бути, як у цивілізованих країнах. У США, наприклад, ви не поведете дитину у школу району, де не проживаєте. Але якщо, наприклад, діти з Обарова хочуть ходити до рівненських шкіл та дитсадків — нема проблем, бо ми з’єднаємося з цим селом в одну громаду.
Андрій Токарський, громадський активіст:
Коли ми говорили про розвиток громад, то справді розглядали варіант, що люди, які живуть і працюють в іншій територіальній громаді, але хочуть навчати своїх дітей у школах чи дитсадках Рівного, повинні були б платити за це навчання. Але питання неврегульоване. Окрім того, йшлося про тих, хто не проживає на території громади, а не про те, що не прописаний.
Ліана Диновська, правозахисниця і мати чотирьох дітей:
— Не всі проживають за адресою, за якою зареєстровані. Наприклад, у мене така ж ситуація. Фактично те, що дітям, які не мають прописки у Рівному, відмовлятимуть у навчанні у дитячих садках, порушує, перш за все, право кожної дитини на дошкільну освіту. Тим не менше, знаю, що місцями в дитсадках активно торгують. Бо батьки деяких дітей спершу стають у чергу в декілька садків, а потім, відповідно, обирають один. Місця, які звільнилися, продають.
Григорій Таргонський, начальник обласного управління освіти:
— Така вказівка — поле для змагання юристів. Бо закон про дошкільну освіту містить статті, які суперечать одна одній. Одна говорить, що всі мають рівні права у здобутті дошкільної освіти, інша — що дитячі садки мають задовольняти «потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти». Є постанова МОН, яка рекомендує зараховувати до дитсадків усіх.
Олена Романова, юристка громадської приймальні «Української Гельсінської Спілки з прав людини» у місті Рівне:
— Закон «Про дошкільну освіту» не поділяє дітей на «обарівських», «ваших», як висловився міський голова, чи «рівненських». Натомість ч.1 ст 9 закону передбачає, що громадяни України, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, мають рівні права на здобуття дошкільної освіти у дошкільних навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форми власності, а також у сім’ї. Виходячи зі слів пана Хомка, він віддав «усне розпорядження» щодо блокування постановки дітей без реєстрації у Рівному на електронну чергу до дитсадків. По-перше, усне розпорядження не є нормативним актом. По-друге, відповідно до слів міського голови таке розпорядження стосується як дітей, які проживають не в Рівному, так і дітей, які разом з батьками постійно проживають у Рівному, проте не зареєстровані тут, що прямо суперечить «Положенню про порядок загальної міської електронної реєстрації дітей для влаштування у дошкільні закади міста Рівного», яке затверджено рішенням сесії Рівненської міської ради 4 вересня 2014 р. та передбачає, що положення поширюється на дітей, які зареєстровані або проживають у Рівному. Подібні висловлювання та суперечності, на мою думку, є неприпустимими. Ми рекомендуємо батькам, яким відмовили у прийнятті дитини до дитсадка на підставі відсутності реєстрації у Рівному або тим, які не можуть подати відповідну електронну заяву у письмовій формі, вимагати законодавчо обґрунтовану письмову відмову від управління освіти міста Рівне чи керівника дошкільного закладу. На підставі такої відмови можна звертатися до суду за захистом порушених прав чи розпочинати адвокаційну кампанію тощо.
До слова, про Штати, які згадував пан Хомко. Такого поняття, як «прописка», там немає. Людина, змінюючи місце проживання, лише вказує свою нову адресу. При цьому їй достатньо сказати — «Я тепер живу там-то». Жодних документів, які б підтверджували право людини на прожиття у тій чи іншій квартирі чи будинку не потрібно. Натомість, в Україні досі залишається напіврадянська система реєстрації. Так, значна частина мешканців Рівного, яка живе на орендованих квартирах, прописана деінде, втім, працює офіційно і сплачує податки до міського бюджету. На відміну від багатьох корінних, яких з Рівним пов’язує лише одна прописка.
