— Пане голово, як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на продовольчому ринку області?
— Поки що я не бачу причин особливо хвилюватися за продовольчий ринок — ситуацію вважаю стабільною. У нас в області є повне порозуміння між владою та підприємницькими структурами. Результат цього — стабільні ціни на ринку хліба та хлібобулочних виробів, борошна, олії, вершкового масла. Вартість більшості основних харчових продуктів на Рівенщині нижча від середньої по Україні. Це стосується, зокрема, пшеничного борошна, житньо-пшеничного хліба, молока, сметани, яловичини, круп, макаронних виробів тощо. Я б сказав так, що на ту продукцію, яка виробляється у нас в області, відчутного підвищення цін немає, а ось та, що завозиться, дійсно дорожчає. Наприклад, рис зріс у ціні на 5-15 копійок. А от яйця та молоко, навпаки, подешевшали відповідно на 33 та 7%. Щодо ціни на цукор, то її підвищення є сезонним і відбувається щороку. Але, для інформації — у нинішньому місяці його вартість на 15-26 копійок нижча, ніж була в цей час торік. Ситуацію ми прогнозували і спрацювали оперативно. Вже проведено переговори з Державним резервом щодо поставки на Рівенщину цукру за ціною 2,3-2,5 грн. за кілограм. Найближчими днями цей цукор з’явиться на ринках області.
— Хто, на ваш погляд, посприяв виникненню «кризи» із зерном та борошном? Чи не нагадує це почерк організаторів минулорічної продовольчої кризи?
— По-перше, на сьогодні кризи не існує. Зусиллями обласної державної адміністрації та при допомозі Кабінету Міністрів повністю забезпечено потреби краю у зерні та борошні до нового врожаю. Тому й ціни на хліб на Рівенщині залишаються стабільними, нижчими, ніж у середньому по Україні, а також продовжується випікання так званого соціального сорту за ціною 96 копійок. А щодо минулорічної ситуації, то вважаю, що кризу спровокував сам механізм ринку. Коли селянин, який вперше за багато років отримав великий врожай, зрозумів, що нарешті може його продати і заробити гроші, він це зробив. Тобто все правильно — спрацював ринок, у функціонування якого ЄС вимагав і вимагає від нас не втручатися. Але уявіть собі, що тоді, під час кризи, Президент і уряд не втрутилися б у ситуацію. Ось тоді була б криза. А так виникла проблема і влада з гідністю її розв’язала. Тому ще раз повторюю — сьогодні кризи немає. Є ефект функціонування вільного ринку, до чого ми повинні звикати, адже йдемо до європейської спільноти. А там вільний ринок — це головний рушій економіки.
— Які заходи вжиті облдержадміністрацією для подолання негативних тенденцій? Яких результатів вдалося досягнути?
— Давайте по порядку. Ми щоденно здійснюємо моніторинг цін на основні товари. І щотижня на апаратних нарадах в адміністрації це питання окремо заслуховується. Обласна влада має тісний контакт з основними сільгоспвиробниками та переробними підприємствами. Це дозволяє оперативно і, як кажуть, «полюбовно» реагувати на зміни у ціноутворенні й спрямовувати його в потрібне русло. Хочу підкреслити, що все це відбувається публічно. Але буває, що таких заходів для врегулювання ситуації недостатньо. Тоді ми в рамках чинного законодавства запускаємо у дію інші методи впливу. Наприклад, обмежуємо рентабельність, торговельні надбавки тощо. Але, підкреслюю, здійснюється це не в командному режимі, а в режимі діалогу і зі споживачами, і з виробниками. Наприклад, минулого літа для підприємств-виробників борошна, круп, макаронів, цукру та олії було встановлено граничний рівень рентабельності 5% та торговельну надбавку на ці продукти — 10%.Така ж рентабельність сьогодні діє для хлібопекарської промисловості. І тільки 8 копійок може «накрутити» на буханці торгівля. Я завжди повторюю: хліб — це не той продукт, на якому треба наживатися. Це стратегічний продукт. І в області з листопада 2003 року на нього ціни стабільні, хоч ви знаєте, що борошно подорожчало на 60%. Ось це я вважаю найкращим результатом вжитих заходів.
