Як з’ясувалося, депутати проти такої своєрідної конверсії нічого не мають. Але оскільки на полігоні ще може таїтися чимало боєздатних снарядів і бомб, вони передусім доручили голові обласної ради Роману Василишину звернутися до Міністерства оборони України з проханням ретельно обстежити територію полігона і надати висновки про її цілковиту безпечність та можливість використання для сільського господарства. Як поставиться до прохання Романа Василишина Міноборони, передбачити неважко. Скоріше всього, ніяк, як свого часу проігнорувало й лист колишнього голови Рівенської облдержадміністрації Миколи Сороки. Він був адресований міністру оборони України Євгену Марчуку та містив прохання дати відповідні доручення щодо завершення робіт з повної зачистки та рекультивації земель полігона для подальшої їх передачі на баланс Плосківської сільської ради. Але щоб задовольнити клопотання Миколи Сороки, у Міноборони коштів не знайшлося.
— Відсутність необхідних коштів — це основна і вже постійна причина неможливості повністю рекультивувати землі полігона, — розповідає начальник Дубенського гарнізону полковник Іван Васильєв. — А кошти ж бо необхідні чималі, мова йде про мільйони і мільйони гривень. Адже, щоб вилучити всі боєприпаси, які там могли накопичитися за період функціонування полігона за понад 50 років, необхідно просіяти всю землю на глибину до 4-5 метрів на території 735 гектарів. І хоча ми самі щороку подаємо відповідні заявки у міністерство — коштів немає. Тому допоки доводиться обмежуватися лише щорічною поверхневою зачисткою території полігона від боєприпасів, які вимило дощовими водами чи викопали місцеві мешканці. До речі, вони — найбільший наш клопіт і біда. У гонитві за металом мешканці прилеглих до полігона сіл викопують снаряди і бомби, незважаючи на загрозу для життя. Так, у 2002 році на території полігона підірвався підліток, а в 2003 — батько з сином.
