Росія, незважаючи на два роки війни на сході та анексований Крим, залишається у трійці найбільших імпортерів у Рівненську область.
Досі не вщух скандал навколо російських ПАЗів, які обласне управління освіти закупило для перевезення рівненських школярів. Обласні депутати навіть заявили, що вимагатимуть у президента та парламенту заборонити закупівлю російського за бюджетні гроші. Втім, про те, щоб обмежити торгівлю з Росією, мовчать. Бо ж кажуть, що серед обласних обранців-бізнесменів є ті, які активно користуються російською сировиною.
Затихли в області й активісти, які у 2014-му закликали бойкотувати російські товари. А супермаркети, які тоді маркували російську продукцію, біло-синьо-червоні прапорці з прилавків вже давно прибрали. Мало того, у деяких рівненських магазинах навіть немає альтернативи російським товарам. До прикладу, багато хто торгує лише сірниками з Росії, попри те, що на Рівненщині працює єдина в Україні сірникова фабрика.
Якщо порівнювати із 2013-м, то імпорт товарів з Російської Федерації впав у десятки разів. Проте Росія досі залишається третім за величиною імпортером на Рівненщину — після Польщі та Німеччини. 11% всього імпорту в область — саме з Росії. Окрім того, за даними з Рівненської митниці, порівняно з минулим роком, імпорт російських товарів зріс на 8%. В основному через те, що в область почали удвічі більше завозити російських пластмас та полімерних матеріалів та у чотири рази більше мінерального палива, нафти та нафтопродуктів.
В основному з Російської Федерації на Рівненщину імпортують добрива, продукти неорганічної хімії, деревину, скло та вироби з них. За п'ять місяців цього року з Росії завезли в область товарів на 9,5 млн. дол.
До речі, експорт рівненських товарів до Росії невпинно падає (зокрема, через російське ембарго на ввезення продуктів з України) і майже втричі є меншим за російський імпорт. В основному з Рівненщини тепер вивозять до Росії електричні машини, котли, каміння та меблі.
Олександр Муран, начальник обласного управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції:
— І у нас, і в Росії — відкриті ринки. Бізнес шукає, де найкраще заробити гроші. Звісно, з моральної точки зору це неправильно, але бізнесмени, які не розірвали відносини з Росією, очевидно, керуються принципом, що війна війною, а їсти хочеться щодня. Тим більше, що багато підприємств в області залишилися з часів СРСР, зі старим обладнанням і товарами, які не можуть конкурувати на європейському ринку.
Насправді замінники російським товарам є. Проте для цього потрібно виходити на інших імпортерів, домовлятися, будувати нові мережі, якщо говорити про імпорт енергоносіїв з Близького Сходу. До слова, зростання імпорту з Росії у цьому році можу пов'язати з тим, що зі сходу в область приїхало чимало переселенців, які привезли і бізнесові зв'язки з Росією.
Микола Кучерук, депутат облради та власник торгової марки «Родина»:
— Грузія у 2008 році розірвала всі дипломатичні відносини з Росією, ми мали б зробити відповідне ще у 2014 році, коли Росія анексувала Крим. Але олігархам це невигідно. Вони позакривали у нас всі нафтопереробні заводи, хоча маємо свою нафту. На Рівненщині — три склозаводи, а ми імпортуємо скло. Я не знаю таких підприємств на Рівненщині, які б не могли відмовитися від російських товарів та сировини. Але прикро, що за 25 років незалежності в країні так і не зробили імпортозаміщення.
«Родина», запевняю, не використовує російської сировини. Років з десять тому обладнання російське закуповували, але давно зрозумів, що з росіянами краще не мати жодних відносин, припинили вже давно і експорт нашої продукції туди. Єдине, що тепер проблематично експортувати товари на Азію, бо ж було транзитом через Росію.
