Американець у Привільному

1880 0

Ми у соцмережах:

Американець у Привільному

23-річний Максиміліан Хамм — один із наймолодших волонтерів Корпусу миру, які цього року прилетіли зі Штатів, щоб два роки жити і працювати в Україні. Максим, як його на український манер називають селяни, вже місяць живе у Привільному на Дубенщині.

Американець 20 Від американця у Привільному у захваті. Окрім того, що згуртував навколо себе сільських дітлахів, не цурається селянської роботи. Родині, в якій живе, допомагає і тварин годувати, і на полі працювати. Дивуються і тому, як швидко він вивчив українську. «Корпус миру має прекрасну мовну програму», — пояснює Макс. Американець 01 У Макса — своя методика спілкування з дітьми англійською: — Придумую для дітей ігри, використовуючи багато тих, в які сам грався, коли був дитиною. Під час забави діти вчать нові слова. Восени, коли у школах розпочнеться навчання, Макс Хамм допомагатиме місцевим вчителям. А у неділю американець влаштував вечірку в сільському клубі, запросивши молодь. Волонтер хоче створити своєрідний молодіжний клуб, де б півгодини обов'язково було спілкування англійською мовою. Окрім того, уже почав працювати над створенням молодіжної громадської організації, яка допомагатиме територіальній громаді розвиватися, писатиме проекти під різноманітні гранти, аби знайти додаткові кошти для сіл. — Молодь таким чином долучиться до процесу розбудови громади, а заодно вчитиметься лідерства, — зазначає Хамм. — Проте найбільшою моєю мрією є створення у Дубенському районі «Пласту», якого тут ще немає і про який мріє громада. Американець 02

У військо не взяли через арахісову олію

Макс — родом із містечка Індіанаполіс у штаті Індіана. Із дитинства хлопець мріяв стати військовослужбовцем і після закінчення школи отримав стипендію на навчання у Вірджинському військовому інституті, щоб отримати офіцерське звання. Проте стати солдатом хлопцю не дозволили. Виявилося, що у Макса — алергія на арахісову олію. Макс розповів про те, як потрапив у Корпус миру: — Допомогли офіцери та наставники, які мене вчили. Вони й розповіли мені про Корпус миру. Взимку заповнив заявку на те, щоб стати волонтером, а влітку 2015-го вже дізнався, що їду в Україну. Про Україну знав лише те, що було в газетних заголовках — про Майдан, війну на сході. Те, що у країні військові дії, мене не злякало, все-таки я готувався стати солдатом. Та й Корпус миру — організація, яка не працює у зонах конфлікту. Але я щасливий, що опинився саме в Україні. Зрозумів, які прекрасні тут люди. Новину про те, що два роки проведе в Україні, Макс почув, коли був на Алясці. Після закінчення інституту хлопець працював на підприємстві, яке надає мисливські та риболовецькі послуги для любителів таких розваг. Така робота, зазначає Макс, добре підготувала його до українського села. Американець 09

У Привільному — і мама, і тато

Після двох років волонтерства Максим планує або повернутися у США, щоб закінчити магістратуру, або ж подорожувати світом. Хоче помандрувати й Україною — побувати у Львові та Карпатах. А поки що місцева футбольна команда хоче навчити Макса грати у футбол і зробити його своїм гравцем. Американець 14 — З багатьма у Привільному уже потоваришував, а декого, відчуваю, можу назвати другом, — розповідає Максиміліан. — Полюбив і сім'ю, в якій живу. Англійською ми б називали таку родину «host family» (дослівно — родина, яка приймає. — Ред.), господиню — «host mother», господаря — «host father», а тому кажу на них «мама» і «тато», а їхніх 3-річного та 20-річного синів називаю братами. Мої рідні батьки вже звикли, що я багато подорожую і останні кілька років не жив вдома. Мама моя працює вчителем музики, а тато — у торгівлі. Українські ж мама й батько мають чимале господарство: курей, свиней, кролів, гусей та городи. Тож допомагаю їм. Макс розповідає, що вперше в Україні скуштував кроляче м'ясо і воно йому засмакувало, як і вареники з лівером. Заради останнього делікатесу, розповів, допомагатиме незабаром колоти свиню. Втім, найкращою стравою української кухні для Макса є вареники з полуницями. А сам невдовзі збирається частувати українську родину італійськими стравами, які навчився готувати від свого батька. Чекає тільки, поки почервоніють помідори на грядці.
Американець 15
— Мій тато у США вирощує у горщиках помідори, селеру. Бабуся, яка живе неподалік, має свій садок. Але моє покоління вже не має традиції вирощування овочів та фруктів. Мені подобаються українські садки і я б хотів у Штатах теж мати такий, — зізнається Макс. Хлопець жартує, що шанувальниць в українському селі уже, мабуть, має. І додає, що зустрічатися із українками правила Корпусу миру не забороняють, і чимало волонтерів після двох років у країні, в яку приїздять, одружуються.
Алла САДОВНИК.
Довідка РВ: Корпус миру як урядова організація США працює уже понад півстоліття, відсилаючи американських волонтерів у 139 країн світу. В Україні «Корпус» — з 1992 року. Волонтери у місцях, куди приїздять, допомагають розвивати громади, молодь, навчають англійської й діляться американською культурою.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також