Посеред літа селян, які привезли для нас, міських жителів, свою вирощену продукцію, погнали з вулиці Сагайдачного. Хто дав команду гнати у три шиї селян з тротуарів?
Коли на вул.Сагайдачного була стихійна торгівля, то з тих людей не брали плату за місце. А тепер, коли ці люди стали на асфальті й тротуарах під вікнами на вул. Полуботка, з них почали брати ринковий збір. На якій підставі? Це ж не територія ринку! А навіть якщо й на ринку стоїть бабуся і з землі торгує, які підстави брати з неї плату? Поставте її за прилавок, а тоді беріть плату за місце. А то виходить, що стихійну торгівлю заборонили, бо антисанітарні умови, а тепер її узаконили, зігнавши людей на іншу вулицю, ближче до базару. А люди ж все одно торгують із запиленого асфальту! Натомість доходи центрального ринку суттєво збільшились. Гроші з повітря! А умови для торгівлі не покращились. І це, підкреслю, проблеми не тільки для продавця, але й покупця. Чиновники запевняють, що на центральному ринку є 150 торговельних місць, з них 100 — на другому поверсі критого приміщення. Геніальна ідея! Уявіть, як селянин із сумками, хекаючи, піднімається по сходинках! Та туди не тільки продавець, а й покупець не піде! Там навіть повітря немає, щоб нормально дихати! І взагалі, чи можна назвати центральний ринок продовольчим? Відсотків 70 території — це торгівля промисловими товарами. Тож зробіть врешті так, щоб на цьому ринку торгували винятково продукцією садівництва, городництва та тваринництва. І тоді не буде стихійної вуличної торговлі й антисанітарії. Але чи вистачить міській владі сміливості вимагати цього? Адже ринок — це приватна власність. Міський голова Володимир Хомко якось сказав: «Торгувати поза межами ринку будуть тільки там, де міськвиконком дозволить ярмаркову торгівлю, а тротуари треба звільнити». От і «ярмаркують» торговці на ще одній сусідній з ринком вулиці — ім.Шевченка.