Як свідчить опитування, проведене незалежними експертами з американського Міжнародного республіканського інституту, українці переважно підтримують реформи з децентралізації влади (67% опитаних) та передачу більшості повноважень на місцевий рівень (58% опитаних). Люди щиро сподіваються, що з розширенням прав місцевих громад чіткіше і прозоріше запрацює механізм самоврядування, а отже, й з'являться нові перспективи розвитку всіх регіонів. Разом з тим, багато наших співвітчизників мають думку, що країна рухається не тим шляхом, і як аргументи, що підтверджують це, називають конфлікт на сході країни, корупцію у владних і господарських структурах, зволікання з проведенням проголошених реформ. Про те, які є шляхи виходу України з кризи, — в розмові з Миколою Шершуном, головою Федерації профспілок Рівненщини.
— Як депутат трьох скликань Верховної Ради, добре обізнаний з тонкощами законодавчого процесу, скажіть, чи зміниться ситуація, скажімо, в нашій області, якщо тут, на місці, а не в столичних кабінетах вирішуватимуться пріоритети розвитку її сіл та міст?
— Така реформа, можливо, потрібна була ще вчора. Адже вона примушує людей, які будуть обрані громадами до органів самоврядування, мислити по-державному і діяти швидко та ефективно в інтересах самих громад. Ось тільки самі ці обранці повинні бути незаангажованими політично, яку б політсилу не представляли, а компетентними в господарських, економічних, соціальних питаннях. І, звичайно ж, ці люди мають бути абсолютно вільними від будь-яких корупційних схем у минулому і нинішньому. Досвід багатьох країн, які пішли саме таким шляхом, зокрема сусідів-поляків, яскраво засвідчує, наскільки у них в результаті таких реформ підвищився рівень громадянської самосвідомості і відповідальності людей.
Поки, на жаль, про самосвідомість деяких громадян говорити не доводиться. Про це я можу впевнено говорити на прикладі подій, які відбулися біля Верховної Ради. Кидати бойову гранату в натовп в мирному місті… Це факт незрілості суспільства і його радикалізації. Або наша місцева "незаживаюча виразка" — діяльність бурштинових старателів, які у гонитві за швидкою наживою забули, що на землі, сплюндрованій ними, жити їхнім дітям...
Сподіваюсь, коли на повну силу запрацює авторитет громади, коли прийде до людей усвідомлення того, що найкраща демократія — це рівність всіх перед Законом.
— А чи будуть профспілкові активісти брати участь у виборах до місцевих рад?
— Серед 130-тисячного загону членів профспілок, яких об'єднала ФПО, чимало свідомих і фахових спеціалістів та лідерів, за якими люди підуть, бо їм довіряють. Ми всіляко будемо підтримувати їх, як і тих незалежних кандидатів, які співпрацюватимуть з профспілками. Підтримуватимуть вимоги ФПУ до уряду і роботодавців: досягнення європейських стандартів життя, гідної праці, її стабільної й адекватної оплати, створення умов праці та її охорони, розвитку зайнятості, заради стабільності та зростання, соціального захисту та ефективного соціального діалогу.
— Ви говорите про соціальний діалог, а між тим профспілки оголосили про свій осінній наступ у боротьбі за соціальні і трудові права людини праці.
— Вважаю, що загострювати ситуацію не варто. Навіть війна завершується за столом переговорів. Варто шукати компроміс. Слава Богу, в нашій області влада, роботодавці і профспілки навчилися всі спірні питання обговорювати відкрито, через постійний діалог. Ось і днями відбулось у режимі он-лайн чергове засідання обласної тристоронньої соціально-економічної ради за участю керівників і спеціалістів ОДА, Рівненської облради, об'єднання роботодавців, ФПО, владних структур районів, очільників районних і міських координаційних рад профспілок, представників громадськості, преси. Всі разом підбивали підсумки виконання зобов'язань територіальної угоди з соціально-економічних питань на 2015-2017 роки за перше півріччя року нинішнього.
Дуже важливо, що в обговоренні торкнулися й удосконалення механізму впровадження адмінреформи, формування місцевих громад, вирішення проблем зайнятості через створення на місцевій сировинній базі нових переробних підприємств. Ми партнери, разом працюємо над підвищенням рівня життя краян, їхньої соціальної захищеності. Думаю, нам і надалі варто поширювати таку співпрацю і не шукати ворогів серед своїх.
