Власники автомобілів, що їздять на скрапленому газі, можуть не хвилюватися: подальшого зростання ціни на пропан-бутан упродовж найближчого часу не буде. Вартість пального у більшості регіонів України встановилася на економічно обгрунтованій ціні — 6,50 гривні за літр. А у деяких областях його можна придбати навіть дешевше — за 6,20-6,30 гривні за літр. Це становить близько 60% вартості бензину, а отже, користуватися альтернативним пальним водіям вигідно.
Сьогодні вартість газу регулює сам ринок — якщо пропорція його вартості до ціни бензину перевищує 60%, строк окупності ГБО виходить надто великим, і водії відмовляються від переходу на цей вид пального. Соціальний аспект цієї проблеми є доволі суттєвим — собівартість експлуатації автомобілів, зокрема, швидких допомог, маршруток, автобусів, не підвищиться, а отже, немає передумов для збільшення вартості проїзду. Можна очікувати стабільності й на ринку так званого балонного газу — тобто, пропан-бутану, який використовують для обігріву приміщень та приготування їжі у негазифікованих селах. За приблизними підрахунками, «краплею газу» користуються у 5,3 млн. помешкань. — Проблема зростання цін на пропан-бутан для жителів невеликих населених пунктів була вкрай актуальною. Споживач «балонного» газу мешкає зазвичай у віддалених селах району, — каже заступник голови правління ПАТ «Львівгаз» Любомир Остапчук. — Переважно це або пенсіонери, або люди невисокого достатку, і для них вартість газу, яким вони обігрівають своє житло чи готують їжу, має дуже велике значення. Нагадаємо, що ускладнення цінової ситуації із скрапленим газом сталося 2009 року. Державні підприємства, що виробляють пропан-бутан, замість того, аби забезпечувати населення дешевим видом палива, продавали весь газ комерційним структурам за надто високою ціною. Таким чином, державні підприємства отримували надприбутки, а облгази і спеціалізовані підприємства (які, до речі, здійснюють доставку цього газу і на яких працює понад 10 тис. людей по Україні) — опинилися без резервів та майже рік отримували прямі збитки. Внаслідок таких дій на адресу обладміністрацій, Мінпаливенерго, НАК «Нафтогаз України» почали надходити масово скарги від населення про нестачу скрапленого газу, цілі райони залишились без палива, люди почали протестувати. Доходило навіть до пікетів під центральними органами влади у Києві. Окрім цього, люди почали йти на необдумані ризиковані заходи: нелегально заправляти газ на автомобільних заправках, що було вкрай небезпечно, адже на АЗС немає відповідного обладнання для перевірки балонів на герметичність тощо. Але найголовніше — заправляти побутові балони на АЗС коштувало майже удвічі дорожче: 240 гривень замість 130-150! У травні 2011 року в Україні було проведено аукціон із продажу скрапленого газу, який дозволив розв’язати проблему. — Без таких аукціонів нам було б дуже складно, можна сказати, що ми працювали із зв’язаними руками. У нас було навіть побоювання, що 93 тисячі споживачів, яких обслуговує наше підприємство і потреби яких ми виявилися неспроможними задовольнити, могли піти на крайні заходи. Якщо б я брав на комерційних аукціонах, то вартість балона газу становила би понад 350 гривень. А нині ми маємо змогу забезпечити всю область необхідною кількістю газу за 150 гривень — ціни вже встановлені і утримуватимуться на цьому рівні щонайменше до кінця 2011 року, — зазначив начальник Волинського обласного газонаповнюючого пункту Ігор Козачок. Задоволені станом справ і споживачі. «У нас велика сім’я, а якщо ще й приїдуть онуки, то балона не вистачає і на два тижні, — розповідає Світлана Миколаївна, мешканка Дубровицького району Рівненської області. — Раніше нам доводилося домовлятися із заправниками на газовій АЗС, платити їм «за ризик», аби тільки заправили балон — і хвилюватися, чи не рвоне. А нині можемо зітхнути з полегшенням і користуватися послугами місцевих газовиків, які ще й беруть за свою роботу дешевше». За інформацією з областей, на початку серпня спеціалізованим підприємствам і облгазам дійсно вдалося закупити необхідний обсяг скрапленого газу за фіксованою ціною. За підрахунками експертів, його має вистачити для задоволення потреб населення мінімум до кінця 2011 року. Як розвиватиметься ситуація надалі, залежатиме від стратегії, за якою розвиватиметься газовий ринок. Якщо й надалі збережеться прозора система із проведенням аукціонів, ціна залишатиметься стабільною. І, звичайно, доступною. Якщо ж виробничники знову вирішать пірнути у хаос, тоді, на жаль, можливий і песимістичніший варіант розвитку подій — люди замість 150 гривень не лише платитимуть удвічі більше, але й ризикуватимуть життям.
