Жахлива статистика останніх тижнів, коли на водоймах області чи не щодня гинуть люди, примусила голову обласної державної адміністрації Василя Берташа особисто займатися цією проблемою, оскільки зусиль тих структур, які мають забезпечувати безпеку на воді, виявилося явно замало. Як повідомили в облдержадміністрації, «Василь Берташ особисто контролюватиме ефективність функціонування новостворених груп, які чергуватимуть на водоймах до 1 вересня».
Одне непокоїть — яким чином це робитиме наш обласний керівник? Бо там, де є пляжі й рятувальники, люди якраз і не тонуть. Оперативні повідомлення стверджують, що нещастя трапляються у найнесподіваніших місцях, тобто у водоймах, не пристосованих для купання, куди спека заганяє людей. До кожної річки та ставка рятувальників не поставиш. Хіба що таблички встановити біля кожної водойми: «Контролюється особисто Василем Берташем, головою ОДА». Можливо, побачивши таку табличку, потенційний утопленик завагається, чи лізти йому у воду? Можна зауважити, що поки ці таблички виготовлять, спека спаде і люди припинять щодня топитися. Усе одно щось робити треба. Бо наших людей поки не налякаєш, не послухають. Тонуть же наші земляки, як підтверджує статистика, не лише під час спеки. Тож таблички обов’язково принесуть користь. Принаймні біля кожної річки та ставка люди знатимуть, хто такий Василь Берташ. Усе це лише наші припущення. Можливо, пан голова протидіятиме несанкціонованому купанню з небезпекою для життя іншими методами. Якими б вони не були — ініціативу пана Берташа можна лише вітати. Уникаючи при цьому глибоких та маловідомих водойм. Останнім рекордом трагічної статистики, якою перейнялося керівництво області, стала минула неділя: упродовж тільки цього одного вихідного втопилося восьмеро мешканців Рівненщини. Так, обласне управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення повідомило, що упродовж 25 липня під час купання в озері втопився 51-річний мешканець Дубровиці Сергій Г.; у річці Замчисько в Костополі потонув 43-річний Микола Р.; в ставку в селі Кам’яне Рокитнівського району — 37-річний Іван Ш.; у ставку смт Володимирець — 31-річна Марія Д.; у водоймі в селі Мала Любаша Костопільського району — 62-річний пенсіонер з Рівного Василь Л.; в річці Корчик у селі Устя Корецького району — 35-річний місцевий мешканець Геннадій Б.; у меліоративній канаві біля села Крута Слобода Рокитнівського району — 70-річний Яків Щ.; у річці Горинь в селі Черняхів Острозького — місцевий школяр 9-річний Василь. У понеділок 26 липня без трагічних повідомлень не обійшлося: у річці Слонівка в селі Немирівці Радивилівського району втопився 43-річний Михайло К.; у ставку в селі Самостріли Корецького району — 54-річний Василь Ш.; у річці Горинь біля села Тріскіні Сарненського району — 20-річний Віталій Г. Як повідомив керівник обласної комунальної аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах Анатолій Якимчук, загалом з початку цьогорічного купального сезону втопилося 30 дорослих мешканців Рівненщини та четверо дітей, 16 з них — упродовж минулого тижня. Причому всі випадки сталися там, де купатися заборонено. — На Білому озері, Хрінницькому водосховищі і Басовому Куті люди не топляться, бо там працюють пости з рятувальниками і на кожній з водойм по 10-20 чоловік у день рятують. В області є ще 14 постів, але це ж мізер, — бідкається Анатолій Якимчук. — Адже в спеку у воду безпечно лізуть мешканці кожного з 1000 сіл та 16 райцентрів Рівненщини. Тобто в ідеалі в області мало б бути понад 1000 обладнаних місць для купання з сезонними рятувальниками. Але визначати ці місця повинна місцева влада, ми ж можемо тільки перевірити, чи відповідають вони вимогам безпеки, та безплатно підготувати кваліфікованих рятувальників. Але, для прикладу, в Рокитнівському, Костопільському, Корецькому, Березнівському та Острозькому районах досі не визначили жодного місця для відпочинку людей на воді. Можливо тепер ситуація зміниться. Адже питання взяло під контроль керівництво РОДА. Так, зокрема, вже є наміри до купального сезону в наступному році зобов’язати владу на місцях внести в угоди з орендарями місцевих водойм обов’язкову умову щодо облаштування місць для купання і відпочинку. Зробити це необхідно, бо хоч кількість загиблих на воді упродовж останніх п’яти років і зменшується, навіть одна смерть — це вже трагедія. Сьогодні ж сільські, міські та районні ради посилаються на брак коштів на обладнання пляжів і рятувальних постів, а більшість орендарів-власників ставків та озер області воліють за краще забити на березі водойми кілок з табличкою «Купатись заборонено!», ніж витрачатись на облаштування місця для купання та зарплату для сезонного матроса-рятувальника. Хоча згідно з законодавством, зокрема правилами охорони життя на водних об’єктах, як одні, так і другі несуть персональну відповідальність за те, щоб не сталося біди. Як повідомив Віктор Симонюк, начальник обласного управління з питань НС та ЦЗН, місця для роботи рейдових бригад визначали, виходячи з кількості відпочивальників: — Уздовж кожної річки чи біля кожного із ставків області рейди не організувати, а ось у місцях наймасовіших — потрібно. Зокрема, на Білому озері у вихідні відпочиває від 30 до 50 тисяч людей, на Хрінницькому водосховищі — 20 тисяч, на Басівкутському озері також декілька тисяч. У перших двох з цих водойм також мало не по головах людей на гідроциклах та човнах гасають, катають людей на причіпних надувних «бананах» і зумисне їх перевертають у воду. Тому там в першу чергу й потрібно навести порядок. Патрулюватимуть три рейдові бригади у складі представників місцевих адміністрацій, МНС, Держфлотінспекції, екологів і міліціонерів. Передбачається, що кожен із них відповідатиме за свою ділянку роботи та застосовуватиме санкції до порушників. Передусім штрафуватимуть власників гідроциклів, які катаються на Білому озері, незважаючи на його статус заповідної зони, а також перевірятимуть дозволи у власників човнів на Хрінницькому водосховищі та Басівкутському ставу. Володимир КРУШЕЛЬНИЦЬКИЙ.
