Минулого тижня голова облдержадміністрації Василь Берташ побував у російському місті Астрахань на чолі делегації рівненських чиновників та бізнесменів. Розчулений щирим прийомом росіян, Берташ сказав господарям поміж іншим, що «за эти годы мы соскучились по добрососедским отношениям. У нас одна история, одна культура, одна вера, мы же славяне, мы должны работать вместе и вместе делать экономику».
Деяка кострубатість наведеної цитати свідчить насамперед про те, що наш обласний керівник дещо підзабув мову сусідньої держави і тому висловився на англійський манер. Щось на зразок «we will make economic together». І це не дивно, бо попередники Василя Берташа «скучали» здебільшого не за росіянами, а за німцями, ізраїльтянами, поляками та громадянами інших країн, до яких час від часу їздили у складі офіційних делегацій «налагоджувати співробітництво», чому не заважали відсутність слов’янства, спільної віри та культури. Тепер, треба думати, настав час росіян. Місцеву пресу чомусь зацікавили витрати нашої делегації на поїздку. Бо ж літали чартерним авіарейсом за бюджетний кошт. На що була одержана очікувана відповідь, що, мовляв, наша делегація економила у дорозі на усьому, харчувалася винятково взятими із дому бутербродами і таке інше. Господарі ж, як ведеться, зустрічали і пригощали українців, як і належить, із звичною щедрістю. Щодо підсумків поїздки, то після повернення члени делегації говорили стандартні слова про дуже цікаві контакти, які у майбутньому принесуть користь обом сторонам. Це, звісно, не означає, що незабаром до Астрахані підуть ешелони поліської картоплі, а у зворотному напрямку — ешелони з астраханською ікрою та червоною рибою. Економіка, про яку компетентно згадав у гостях Василь Берташ, як відомо, робиться не через поїздки чиновників, а згідно з відомими усім економічними законами. Буде вигідно — підуть ешелони, не буде — не підуть. Тож черга на польському кордоні після поїздки делегації рівнян до Росії навряд чи стане меншою. Бо ж не лише Барташу хочеться «дєлать економіку».
