Звання «Почесний громадянин Рівного», яке традиційно до Дня незалежності присвоюють найдостойнішим, на думку міських депутатів, рівнянам, цього року не отримав ніхто. Натомість п’ятьом мешканцям міста вручили відзнаки «За заслуги перед містом».
Серед тих, чиї заслуги оцінили відзнаками, — завідувач хірургічного відділення міської лікарні Петро Жилінський, заслужений тренер України з дзюдо та самбо, президент спортклубу «Олімпійські надії» Михайло Романкевич, завідувачка центру ранньої педагогічної реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими потребами Тамара Савчук. Вони отримали відзнаки ІІ ступеня. Володарями відзнак ІІІ ступеня стали начальник ЖКП «Західне», депутат міськради Микола Тарасюк та заступник директора економіко-правового ліцею Богдан Харів. Проте якщо звання «Почесний громадянин міста» дає його носію пільги, зокрема, першочерговий прийом першими особами міста, позачергове придбання квитків на всі види транспорту в касах Рівного, безплатне користування громадським транспортом, часткова оплата комунальних послуг, доплата до пенсії у розмірі однієї мінімальної зарплатні щомісяця, поховання і встановлення надгробка за кошти міського бюджету, то відзнака «За заслуги», окрім диплома, нагрудного знака та втішеного самолюбства, більше нічого. — Вочевидь, у Рівному почесний громадянин ще не «виріс», — пояснив причини неприсвоєння цього звання виконуючий обов’язки міського голови Рівного Юрій Торгун. — Адже звернень від колективів з проханням присвоїти комусь таке звання цього року не надходило. Хоча, може, на якомусь етапі такі звернення були, але вони відсіялися, оскільки депутати не вважали, що запропоновані кандидатури достойні такого звання. Що стосується відзнак «За заслуги перед містом», то на їх присвоєння було висунуто близько десятка кандидатур. Натомість депутатові міськради Василю Гайчуку незрозумілий критерій, за яким присвоюється відзнака — «за багаторічну, плідну працю на одному підприємстві». Тож, на його думку, варто переглянути і змінити критерії та принципи відбору найдостойніших, а заодно й припинити ховатися за зачиненими дверима від громади при присвоєнні почесних звань. Адже розгляд цього питання, як і раніше, відбувається у закритому режимі.
